Пробудження / Passengers – людина не може сама

Пробудження / Passengers - людина не може сама

На тему самотності є неймовірна купа всього: книг, фільмів, серіалів. А тепер ще й ця вельми непогана стрічка.
Попри всю велику кількість попередніх осмислень тема лишається цікавою і гострою. А тут ще й фантастичний антураж. І в прямому і в переносному (фантастично красиво) сенсах.

Зав’язка проста – корабель, що везе колоністів із Землі потрапляє у хмару метеоритів, і отримує ушкодження, незначні, здавалось би спочатку. Одним із таких ушкоджень виявився чіп капсули головного героя і він прокидається раніше на 90 років. Один на кораблі. Всі інші сплять, чекаючи завершення подорожі. Єдиний з ким можна поговорити – бармен-андроїд.
Це має бути неймовірно складно. Знати, що ти сам, один і, що життя закінчиться задовго до того як корабель долетить до місця призначення. І саме це формує поведінку героя, всі його вчинки – наслідок цієї страшної ситуації. Звичайно, люди є різні, і комусь таке може б навіть сподобалося. Ну там місяць або й два. Бо особисто я думаю, що людину, серед іншого, робить людиною і соціальна складова, як би декотрі інтроверти не пручалися цьому.
Тож не дивно, що з часом у героя трохи їде дах і він із нормального, в принципі, чоловіка перетворюється у негідника. Не в монстра і не в психопата. Він просто вирішив розбудити ще одного пасажира – жінку. І цим самим забрати у неї життя, мало того, вона ще планувала повернутися на Землю. А він це все перекреслив тому, що йому було самотньо. Вчинок, який насправді не має виправдання, хоч і зрозумілий.
Все це – драматична складова фільму. Попри смішні сцени і красивих героїв це все ж серйозні питання, складні ситуації і важкі рішення.
Але.
Фільм не справляє гнітючого враження. Сценаристи постаралися і все, що відбувається протягом фільму, сприймається відносно легко, ну наскільки це можливо, звичайно для подібного сценарію. Немає чорноти, темряви і безнадії. І це дивно з огляду на ситуацію. А можливо й правильно. Сильні емоції аж зашкалюють, але при цьому життя триває, яким би воно не було, і треба його жити далі – мені здається, саме таку думку намагалися донести автори.
Трохи про візуальну складову. Вже звично, що голівудські майстри роблять товар вищого класу. Але все ж сходіть до кінотеатру. Є моменти коли масштаб і тривимірність додають вражень надзвичйно. Особливо коли вони біля зірки летіли. Ну й підтримати фінансово саме фільми такого плану теж незайве)))
9 із 10, на мій погляд. Дуже хороше кіно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *