Місяць: Листопад 2009

Планета 51 – американська мрія в іншому світі

Мультик про планету 51 – це не просто мультик. І зовсім не для дітей. Хоча, можливо, симпатичні герої зроблять його популярним і серед найменших, творці однак розраховували явно на дітей юнацького віку і дітей ще старіших. Судіть самі. Із назви не випливає, але там зашифровано, який саме світ ми побачимо.
Навіть я, котрий ніколи у тому світі не був, і зрозуміло, не маю шансів знати, як саме жили американці в 1951-му, із найрізноманітніших фільмів, а головне з того, ЯК ті фільми знімаються, можу відчути – то був рай для американців. Втілення “американської мрії”. “Золоті 50-ті”. Називати можна, як завгодно. Головне, що це був час, який тепер можна згадувати з ностальгією. Простий і чудовий, без сучасних проблем (еге ж, з часом всі проблеми здаються простими). А ще в цьому мультику є стільки реплік, на стільки фільмів, що додаткову насолоду отримає той, хто кіно (голлівудське зокрема) дивився і пам’ятає. Утім і без цього стрічка варта для перегляду. (більше…)

Асистент вампіра і борода Сальми Хаєк

Історія про хлопців, яким було нудно жити звичним життям, бо їх захоплювали історії про вампірів (одного) і павуки (іншого), і про те, що бажання збуваються. Навіть якщо це бажання вилазить боком. І попри весь потенціал ця історія виглядає гірше, ніж могла би. І відповідальним мабуть усе ж слід вважати режисера, бо всі інші – актори, художники, оператори – свою роботу виконали на відмінно. (більше…)

Дивна логіка енергетиків

…чи хто там відповідає за вуличне освітлення.
Рівно о 6 ранку всі ліхтарі (принаймні у моєму райончику) гаснуть. Свтітати починає після семи і чим далі тим пізніше. Питання – чому вважається, що світити має всю ніч коли люди сплять, а гаснути коле декотрі вже йдуть на роботу?

2012 – ще один апокаліпсис від Еммеріха

Стрічка вийшла масштабно-величною, захоплюючою і видовищною. Вже тепер можна припустити, що цьогоріч лише два проекти мають подібний рівень. Окрім  даного фільму про кінець світу ще дуже багато очікувань від “Аватара” від Кемерона, але “Аватар” далеко, а “2012” ось він, уже на екранах, тож мерщій до кінотеатру, бо, чесно кажучи, таких величних сцен руйнації планети я ще ніде не бачив. Дух захоплює.

(більше…)

Астробой: несерйозно про серйозне

Широко рекламований мультик про хлопчика-робота при перегляді викликав дуже посередні емоції. І хоч наявні практчно всі елементи успішного проекту, загальне враження склалося не дуже хороше. Знову складні питання про смерть і самоусвідомлення спробували подати у яскравій розважальній формі для малечі, і знову незрозуміло навіщо. (більше…)

Ласкаво просимо у Зомбіленд!

Може й не найсмішніша комедія року, але для разового перегляду дуже достойна стрічка, особливо якщо фільми про зомбі вас уже дістали. Тут пародія на всі витвори хворої уяви про живих мертвяків. І пародія смішна.
Власне це кіно можна ще віднести до жанру “постапокаліпсис”, адже дія відбувається в США після того як майже все населення перетворилося на зомбі. Тільки стиль обрано такий, аби не лякати зайвий раз, хоча всі класичні трюки фільмів жахів використано також. (більше…)

Психоаналітик: чоботар без чобіт

Чергове кіно із Кевіном Спейсі черговий раз мене глибоко вразило при всій своїй видимій простоті і віддаленості від реалій. Ну що може бути далі, ніж життя голлівудських людей? А тим більше життя психоаналітика в Голлівуді? І тим не менше стрічка перетворилася на прості оповідання про життя, глибокі за емоціями та переживаннями, але зрозумілі. І загальний настрій – така світла туга, дуже атмосферно, дуже відчутно, без жодного негативу, що дивина для фільмів, але характерно для Кевіна Спейсі, яким він мені запам’ятався ще з часів “Краси по-американськи” та “Кі-пекс”. (більше…)