Місяць: Вересень 2018

У Німеччині дизелі замінять на водневі поїзди

Німецькі перевізники, що мають дизельні поїзди у Нижній саксонії, там де немає ліній електропередач для електричок, все ж вирішили, що транспорт повинен бути екологічним. Французькі розробники, до речі ті самі, що створили надшвидкісний TVG, розробили потяг, для якого паливом буде водень. Окрім зниження шкідливих викидів до нуля такий транспорт також створює менше шуму. Скільки такий поїзд коштує, не розголошується, але однозначно він дорожчий ніж дизелі. Хоча потім і значно дешевший у експлуатації.

Система не впустила господаря додому, бо сплутала з Бетменом

Коли власник будинку B. J. May прийшов додому і натис кнопку, щоб відчинити двері і увійни, система Nest заблокувала двері. Причиною стала майка господаря, на якій було зображено Бетмена. Система розпізнавання обличч звернула увагу саме на малюнок, а не на реальну людину, і розцінила Бетмена як незнайомця, що намагається увійти. Власник скористався пін-кодом, крім того він міг дозволити собі вхід через мобільний додаток, глянувши й який і зрозумів у чому проблема, тож у цьому інциденті жодної шкоди нікому заподіяно не було. Але факт попри сміх також викликає побоювання – наскільки ці системи реально здатні виконувати свої функції.

BMW зробили автономний мотоцикл

Відомий німецький виробник показав проект, робота над яким тривала кілька років – мотоцикл, який здатен їхати без людини. Як заявили у компанії, метою було не стільки створення автономного транспорту, скільки дослідження безпеки руху і можливості коригувати людські дії, щоб вони не призводили до трагічних наслідків. Тим не менше, маємо транспорт, що може, наприклад, доставити вантаж туди, куди не проїде автомобіль і є небезпека для людей. Чомусь згадався Термінатор, четвертий, якщо не помиляюся))

… І свій шлях широкий (тверда НФ, погляд у найближчі сто років)

Майже наші дні

Вперше я побачив її на випробуваннях крокуючого танку, куди потрапив майже випадково – замінюючи оператора онлайн-порталу “Всінашіновини”. Випадок.
Вона була майже мого віку. Висока і струнка, хоч не сказав би що худорлява, із коротким світлим волоссям і добре припасованою військовою формою. На початку ми її майже не бачили, вона швидко пройшла до танку і вправно, за секунду, влізла досередини. Було трохи дивно бачити в головній ролі дівчину. Хтось із вищих чинів коротко пояснив, що саме буде відбуватися. Головним чином для нас, журналістів, бо інші присутні були в курсі. Після цього через кілька хвилин коротко ревонула сирена, прозвучала команда до початку. (більше…)

Чарльз Соул: Рік оракула. Чи стануть люди кращими?

Я ще з анотації очікував чогось цікавого і не помилився. Книга виявилася навіть кращою. Така собі суміш усього популярного. Тут і детектив, і погоні, і урядові організації, що викрадають людей, і простий музикант, що волею випадку став героєм тих всіх перипетій, і чималі гроші, і все все все. І над цим усім таємнича сотня пророцтв, що незмінно збуваються.

Головне питання, звичайно ж, старе як світ. Якщо пророцтва збуваються, чи означає це, що люди діють не по своїй волі? Чи навпаки, пророцтва збуваються саме тому, що люди діють так як хотять? Чи робилася б ваза, яку зачепив Нео у Матриці, якби Піфія не звернула його увагу на цю вазу?

Тема, що дає практично безкінечний простір для спекуляцій та маніпуляцій. Для гри уяви. І хоч автор має свою відповідь на ці питання, принаймні у рамках сюжету, вона не є абсолютною і цим приваблива.

Трохи дисонансом “звучить”, якщо так можна сказати, поведінка головного героя. У моменти, коли йому нічого не загрожує, він свідомо робить дурниці, весь час сумнівається, ламає собі голову над сутністю пророцтв, загалом, поводить себе як нормальна людина. А у критичні моменти, де кожна проста людина мала би тупо відключитися від страху чи відчуття відповідальності, герой раптом стає мало не Суперменом. Але цей нюанс не заважає в цілому сприймати історію.

А історія дуже динамічна і подана якраз зручними для читання уривками, щоб не знудитися довгими шматками тексту, вочевидь автор добре знає про фрагментарне сприйняття, виховане сучасними медіа. Та й сам він приклався трохи, бо є також автором кількох відомих коміксів, пошукайте в Мережі, якщо цікаво.

Процитовані на обкладинці відгуки критиків обіцяють також сатиру на наш світ. Але якоїсь особливої сатири я не помітив. Так, світ змальовано непривабливий. Але ж ми це все бачимо щодня. Можна сказати жахаємося щодня. Настільки щодня, що майже звикли. Як би це погано не було. Утім цілком допускаю, що саме намагання хоч трохи змінити світ, як би це наївно не звучало, і вело автора. Бо крізь усю поп-оболонку, крізь таємниці, крізь карколомні події, катастрофічні наслідки, крізь усе це майже чути заклик “будьте кращими”.

І ось тут я цілком погоджуюся.
Бути кращими – це те, що людям аж ніяк не зайве сьогодні. І можливо світ тоді стане трохи затишнішим. Чого всім і бажаю.