Дуже раджу: Дорж Бату “Франческа. Повелителька траекторій”

Дорж бату Франческа Повелителька трєекторій
Це перша книга за досить довгий час, яку я не прочитав, а “проковтнув”. Буквально за пів-дня. І всім раджу.

Тому, що:

Це не роман, не сюжетна штука, це збірка міні-розповідей про одних і тих же героїв, читати можна з будь-якого місця, зупинятися будь-де. Найбільше схоже (і не випадково) на стрічку у фейсбуку. Утім автор не приховує, що все почалося саме із його постів))

Це книга про те як люди працюють. Не маніяки, не психопати, не диваки, як на жаль герої більшої частини сучасної літератури. Прості, класні люди. Просто працюють. Роблять свою роботу і люблять те, чим займаються. Це фантастично і таких книг має бути більше, дуже багато, я хотів би, щоб уся література була саме про таких людей.

Звичайно тут є пригоди, без них мабуть справді було б нецікаво. Іноді нереально смішні, іноді трохи сумні. Такі, що можуть трапитися із кожним. І це класно! Не треба бути супергероєм, або суперлиходієм, щоб жити так само. Життя взагалі класне і ця книга тому підтвердження.

Це книга про реальних людей, хоч автор і зізнається, що іноді підправляв поведінку літературних втілень, тобто твір десь на межі між художньою і документальною. І ці люди, як і всі, мають свої вади і свої хороші сторони. І вони діють разом. Мабуть це ота єдина суперсила, що тут присутня. Спільна робота здатна творити чудеса. Такі наприклад, як корекція орбіти шеститонного супутника десь там на кілька сотень кілометрів угорі над Землею.

Це книга, після якої хочеться продовження, або інших таких же книг.

Це книга яка мотивує. Хоча б тому, що автор – гуманітарій, журналіст – освоїв абсолютно нову для себе спеціальність і тепер працює в НАСА! Обов’язково слід прочитати усім, хто боїться щось міняти в своєму житті.

У цій книзі є також цілком документальні вставки про ті чи інші присторої або події на навколоземній орбіті для тих, хто справді цікавиться космосом. Усім іншим вони не будуть заважати, думаю.

Так, є моменти, моментики, я б сказав, коли трохи аж занадто вже випирає бажання автора показати певні погляди, хоч ці погляди правильні, виглядає трохи штучно. Є моменти, які чіпляють тим, що подібне неможливе в Україні. Хоча мабуть усе залежить як і завжди від нас самих. Всі ці моменти насправді зовсім не псують враження, швидше змушують трохи подумати.

А ще це книга про долі, про те, що іноді обставини здаються непереборними і тим не менше завжди є ймовірність, що зміни будуть на краще, головне їх не боятися і думати головою, обираючи напрямок подальшого руху.

Загалом, особисте враження – дуже круто, рекомендую всім!

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *