У 2005 році Шейн Екер показав світу короткометражний мультик, що називався просто і без викрутасів – “9”. Створив його режисер за чотири роки вдома, у вільний від роботи час. У цій десятихвилинній стрічці, зробленій за допомогою 3Д-графіки, глядачі побачили таємничий, незрозумілий, похмурий світ із надзвичайно цікавими істотами – ляльками. Дуже зворушливими, симпатичними і хоробрими.
Власне історія була про те, як лялька № 9 заманила в пастку страшну механічну істоту. І відібрала дивний пристрій, що, як виявилося, тримав душі кількох інших таких же ляльок у полоні.
Мультик привернув увагу численних глядачів і завоював чимало нагород, наприклад Student Academy Award (Золота нагорода за кращу анімацію, SIGGRAPH (нагорода комп’ютерного фестивалю анімації), Animex (Перший приз, за 3D анімацію персонажів), Academy of Television Arts & Sciences Foundation College Awards (перший приз, «Нетрадиційна анімація»), Florida Film Festival, Newport Beach Film Festival (Кращий анімаційний фільм), а також номінація на Оскар у 2006 за кращий короткометражний фільм.
Цілком можна вважати, що короткометражка стала неабиякою подією. Утім, при всій своїй захопливості, чудовому візуальному ряду, новизні та оригінальності маленький фільм залишив дуже вже багато питань. Що це за світ? Хто ці ляльки? Чому на них полює хижий механізм? Що за пристрій для душ? Хто інші душі, яких звільнив № 9? Можна було звичайно фантазувати на цю тему, але оскільки стрічка породила такий ажіотаж – Голлівуд вирішив розширити домашній проект Екера і зробити повноцінний фільм, фанатам радість, Голлівуду гроші, всі мають бути задоволені.
Тож через чотири роки маємо повнометражний мультфільм із такою ж простою назвою – 9 – і широко розгорнутим епічним полотном про боротьбу дев’яти зворушливих маленьких іграшок із силами Зла. Окрім творця цього світу – режисера Шейна Екера у проекті взяли участь як продюсери Тім Бертон та Тимур Бекмамбетов. Ці імена вже широко відомі в кіносвіті і можуть вважатися гарантією якості. Хоч участь Бекмамбетова трохи дивна – не його стиль, зате Бертон мав почуватися у своїй стихії, хто ще може зробити похмуро і симпатично водночас?
Можна з упевненістю констатувати, що світ, у якому живе 9, від розширення та голлівудизації не постраждав. Він залишився надзвичайно колоритним, похмурим, таємничим, іноді зловісним і, навіть коли вже виявилося, що це наша з вами планета після військової катастрофи, після загибелі всього людства – це не наш світ. Це їхній світ – тих ляльок, які в ньому жили і діяли, боролися і вмирали. Атмосфера цього постапокаліптичного майбутнього передана дуже досконало. Це один із найбільш сильних моментів стрічки, настільки гнітюче-похмура реальність, кошмарні військові роботи, відсутність сонця і зелені – все працює на образ. Вельми неприємний образ того, у що можна перетворити нашу планету. Для цього вже навіть жанр придумали – стіч-панк. По аналогії з кіберпанком – також похмурим світом, де практично немає місця людським радощам, лише тут головними героями є ляльки.
Чому саме ляльки? Можливо спочатку вони були просто прикольними героями, але вже у повнометражному фільмі все закономірно (і майже раціонально пояснено) – їх зробив один вчений і за допомогою таємних алхімічних заклинань вклав у них часточки душі, тому вони ожили.
Сюжет також трохи змінився – тепер ляльки протистоять не одному механічному хижаку, а жахливому військовому апарату – суперпотужному мозку, який і робить найрізноманітніші механізми для вбивства. Боротьба йде за головну цінність – душі, тому з невеликою натяжкою можна вважати, що ми маємо одну з вічних історій про боротьбу добра зі злом. Якраз розкриття в повній мірі ідеологічних моментів мене трохи розчарувало – вийшла дитяча казочка із нетрадиційним відео – простенька історія у приголомшливо красивому оформленні. Діалоги це лише підтверджували. Ляльки виявилися більш людяними ніж багато хто з людей, такі собі майже ідеальні герої повчальних історій для дітей. О, є звичайно і моменти для дорослих, наприклад про відповідальність вчених за свої винаходи, але в цілому сюжентик для дитячого садка. І це створює дисбаланс, бо сам фільм, його світ, його атмосфера явно не для дітей, здається він навіть не рекомендований для осіб молодше 12 років.
Утім залишимо це на совісті творців, а самі будемо насолоджуватися дуже хорошим, якісним фільмом, який сильно вирізняється з поміж більшості голлівудських стрічок і вже цим заслуговує на увагу, адже таке трапляється дуже не часто.
