Особливо гостро відчуваю іноді чужий настрій… От уявіть собі: субота, 5,25 ранку. Я сонний гуляю з собакою. І тут мимо проїжджають три автобуси з робітниками одного із ужгородських підприємств. Якось дуже вже гостро непозаздрив.
Хороші кав’ярні в Ужгороді: ще +1
“Кавовий двір”. Затишно саме через те, що у дворі. Кава смачна. Ще й дали картки, за якими обіцяють кожну 10-ту безкоштовно))
… оголошення
На відносно новій пластиковій стіні автобусної зупинки пошарпаною бруднуватою клейкою стрічкою приліплено шмат паперу із написом “Оголошення не ліпити!”
Трохи дощу
Просто чудово, що ми не землероби. Останні тижні можна було б вважати катастрофою. Сьогодні вперше за багато днів випав дощ.
Хороші кав’ярні в Ужгороді: +1
“Антресоль” – біля (або ж наполовину) “Кобзаря”. Дуже сподобалося.
Поїздом
Є на відрізку Ужгород-Тячів ділянка, проїжджаючи яку, я відкладають книгу чи просто прокидаюся і завжди дивлюся у вікно. Це між Виноградовом і другим мостом через Тису. Краса неймовірна, причому о будь-якій порі року. І ще потім Хуст. Всім рекомендую.
Тополиний пух
Від сьогодні в Ужгороді.
Критерії сортування
Олександра Ігорівна сортує свої кнги: – Ці я люблю, ці читаю рідко, ці ще рідше, ці дуже рідко, а це підручники…
про “Записки самашедшого”
Прочитав новий роман Ліни Костенко. Навіть не знаю чого я чекав, навколо такий шум здійняли – класик випустила свіжу книгу, як же. А в результаті вражень власне і нема зовсім. Ну книга. Ну написана добротно. Власне навіть не книга, а така собі хронологія подій вийшла, підбірка “Як Україна прийшла до Помаранчевої революції”. Як історичний роман …