Одразу скажу, що навіть попри ту темну сторону, серіал сподобався. Тому, що атмосферний, тому, що паралельний світ (а отже не треба чекати повної відповідності до реалій), тому, що цікавий сюжет.
Але є в ньому один нюанс, який трохи псує враження. Тому, що він про
Срана Укразалізниця з помпою і похвальбами запустили потяг “Мукачево – Будапешт”. Насправді один вагон, але й це було б добре, якщо не треба ніде робити пересадку. Так от. Їхав я тим потягом. Купив місця (бо це типу Інтерсіті, квитка мало, бажано ще додатково купляти місця), сів у Будапешті і думав, що вийду вже аж у …
Це перша книга за досить довгий час, яку я не прочитав, а “проковтнув”. Буквально за пів-дня. І всім раджу. Тому, що: Це не роман, не сюжетна штука, це збірка міні-розповідей про одних і тих же героїв, читати можна з будь-якого місця, зупинятися будь-де. Найбільше схоже (і не випадково) на стрічку у фейсбуку. Утім автор не …
Прочитав “Як ніколи не помилятися”. Насправді непогана книга про математику, є дуже цікаві факти, історії про нові методи обчислення, цитати і відомості про математиків. Але, як сам автор у розділі з подяками зізнається, він хотів назву типу “Яка ж прекрасна наука математика”. І це було б чесніше. Бо теперішня назва це чистий маркетинг (читай “уміння …
Останній візит до Сільпо здивував незвично активними пересуваннями і діями охоронців. Раніше такого не спостерігав. Вони заглядали через плече, ходили швидко між рядами і весь час щось бубніли у ті свої рації. Або набрали новачків, або у них щось сталося. Утім яка б не була причина – враження неприємні.
Випала можливість/необхідність пройтися хустом. Дуже гнітючі враження. Колись це був один із кращих райцентрів у Закарпатті. Зараз усе пошарпане, побите, сіре, облеплене і лише реклами та вивіски яскраво-варварські, що ще більше підкреслює загальну убогість. Сквер, який був неподалік гімназії, зрівняли із землею і тепер там взагалі нічого нема, навіть асфальту – просто гола земля. Зате …
Узо – це така грецька настоянка, анісова, здається, хоча там явно не обійшлося без ментолу. Так от, мене не полишає думка, що греки навчилися робити горілку зі смаком цукерок “Negro”.
Прочитав новий роман Ліни Костенко. Навіть не знаю чого я чекав, навколо такий шум здійняли – класик випустила свіжу книгу, як же. А в результаті вражень власне і нема зовсім. Ну книга. Ну написана добротно. Власне навіть не книга, а така собі хронологія подій вийшла, підбірка “Як Україна прийшла до Помаранчевої революції”. Як історичний роман …
Іноді дуже цікаво перечитати що саме писав з того чи іншого приводу. Ось наприклад запис чотирирічної давності: 7.6.05 18:51 igordejak “Привид у латах” Як на мене – прикольна ненауково-фантастична анімешка. Однак місцями ДУЖЕ красиво, місцями сильно віддає кіберпанком. Про дівчину-кіборга (живий мозок), яка виконує різні спецзавдання, а потім на її шляху зустрічається програма, що усвідомила …
Катався на картингу. Мега-супер-пупер кайфово! Просто казка якась!