Мисливець на тролів: майже документальна сага – норвезька відповідь відьмі з Блер

Норвезьке кіно виявилося несподівано дуже якісним та захоплюючим. Взявши за основу “Відьму з Блер” північні кінематографісти обіграли ідею і створили стрічку, що за багатьма параметрами, як на мій погляд, виявилася кращою. По перше це не є фільм жахів, коли основне завдання режисера – налякати глядача. Так, є моменти страшнуваті, але загалом фільм не сприймається як хоррор. По-друге хоч тут і присутня нереальна реальність, це скоріше “Таємні матеріали”, аніж історія про містичну відьму-вбивцю – студенти-журналісти випадково дізнаються про існування великого секретного проекту уряду. Ну і, якщо вже мова зайшла про містику – не можна не зважити на національний колорит. Взявши за основу казки саме своєї землі норвежці, як це не дивно, зробили фільм цікавий для широкого загалу.

Сюжет, якщо про нього лише в двох словах – впізнаваний. Студенти з камерою йдуть знімати тролів – казкових істот, які ніби-то насправді існують, а починається фільм з того, що до рук телевізійників потрапили матеріали цих зйомок. Але далі починається значно цікавіша історія, майже детектив. Молоді люди пішли в ліс за чоловіком, що виявився справжнім мисливцем на тролів. Він з якихось своїх міркувань вирішив усе розказати як є і перед студентами відкривається таємниця, яку уряд дуже ретельно охороняє.

Візуально ця стрічка також значно краще за першоджерело ідеї, тут і краєвиди (дуже красиві) Норвегії, і інтерв’ю з багатьма людьми, і зйомки самого процесу полювання, тобто немає тої виграшної для любителів жаху ситуації, коли боятися треба невідомо чого, що весь час лишається за кадром. І при цьому дуже правдоподібним усе здається – практично ті ж самі кадри, ті ж ракурси, ми щоразу бачимо по телевізору, тобто дуже влучно використано шаблони підготовки телевізійних передач. Можливо саме за рахунок цієї “документальності” фільм і стає ближчим.

Гра акторів, особливо образ мисливця, дуже хороші – на початку образ грубого дядька, браконьєра, що потім розкривається і ми бачимо професіонала, а потім просто втомлену людину, яка робить важку роботу. Особливо сподобався момент коли йому кажуть “Ви ж майже герой Норвегії”, а він стомлено відповідає “Це просто робота” – у цьому короткому епізоді не зважаючи на загальну фентезійність постало таке реальне життя – скільки людей насправді виконують роботу про яку більшість і подумати боїться. І що ми про цих людей знаємо? Загалом це був дуже хороший момент для роздумів. І таких у фільмі вистачає, наприклад, не радив би його дивитися людям, що мають дуже стійкі релігійні християнські погляди.

А от для всіх інших це може стати приємним відкриттям – не лише Голівуд уміє робити хороші, динамічні, цікаві стрічки.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *