Категорія: Ці дивні істоти – люди

Новий напрямок в туризмі

Виявляється один із нових напрямків, популярних серед певної категорії людей – екстремальний етно-туризм. Це коли лізуть в Нову Гвінею до якогось племені, яке насправді не хоче бачити гостей і практично не спілкується з навколишнім світом. Зараз активно обговорюють чи це все по справжньому (навіть вбити можуть) чи туроператори мають домовленість із тубільцями і ті просто “грають ролі”.
Але я хотів не про те.
Згідно повідомлень нашої міліції, таке саме можна організувати в Закарпатті. Привезти американця або європейця і кудись у Воловецький район на дискотеку.

Креатив же ж…

Я не люблю коли люди голосно розмовляють по телефону на вулиці або в транспорті. Ну навіщо мені слухати про чиїсь проблеми або радощі? Але іноді трапляються такі уривки, що компенсують усі незручності. Вчора, наприклад дуже розвеселив один слоган почутий мимоволі. Якийсь дядько дуже голосно казав у трубку “Ну записуй. Не їж хліба й ковбаси – приходи в салон краси!

Анонімність

Як то кажуть палка на два кінці.
З одного боку звичайно добре, коли людина може висловити свої погляди і не боятися переслідування. Але у що вилився цей прояв “демократичного” інтернету це ж просто жах. Читаючи коментарі на новинових сайтах немов втрапляєш у клоаку з паскудними запахами і гівном по шию. Таке враження, що анонімність будить найгірші думки, те, що людство ховає під шаром цивілізованості. Це ж ненормальні люди пишуть, а найгірши, що ми їх знаємо (не знаючи хто вони) за руку з ними здоровкаємося, а почитаєш – скажені пси з діареєю з усіх отворів.
Фу. Гидко.

проблеми як засіб покращити настрій

Вирішення проблеми завжди приносить задоволення.
Вирішення проблеми, яке довелося придумати самому, бо всі тематичні форуми це питання оминали або радили якийсь додатковий софт – приносить не просто задоволення, а щиру радість.

Французи проти фотошопу)))

Цікаве повідомлення:

Французька влада хоче зобов’язати глянцеві журнали повідомляти підписами фотографії про те, що зовнішність зображених на них моделей покращено за допомогою комп’ютерних програм.

Кажуть, що це для того, аби люди не комплексували і не виснажували себе намагаючись виглядати як моделі в журналах.
Втім, у тому ж повідомленні є ще фраза

відсутність попереджувального напису на фотографії повинна каратися сумою в 37,5 тисяч євро

Непоганий спосіб поповнити бюджет)))

“Інтернет-комерція”

Вчора близько пів на дев’яту вечора задзвонив телефон і якийсь чоловічок, що невідь як і невідь звідки взяв номер спитався чи цікавить мене електронна комерція. П’ятихвилинна розмова абсолютно нічого не прояснила, ні звідки взяв номер (“з сайту із оголошеннями, не па’мятаю з якого, не пам’ятаю яке оголошення”), ні що ж власне той чоловік пропонує (“ну, електронна комерція, якщо вас зацікавило, давайте зустрінемося”)…

не послав.

Увічливо сказав “до побачення” і поклав трубку.

Не розумію, на кого розраховано такий підхід. Комерсанти, блін…

Скоро вибори?

Вулиця Швабська нагадує підготовку до війни – вся в траншеях.
Пішоходний міст ремонтують і фарбують.
Розчищено сквер біля хімфаку (зрізали старі дерева, поклали нові лавиці).
Мер згадав, що його термін закінчується? Чомусь усі роботи саме в останній час робляться…

Рекламний рекет

Час від часу дивлюся телевізор. Ну там вранці кільканадцять хвилин, поки каву п’ю, увечері іноді. Є реклами, за які би я призначав покарання. Розумію, що в нашій країні все продається і купується, що таке поняття як “совість” давно на смітнику історії, але коли дядечко каже “я представник класної фірми і ми дамо освіту та роботу, але перед цим подзвоніть та дайте відповідь на кілька питань…” і внизу мілкими літерами зазначено ціну –  півдолара за хвилину і зрозуміло, що тест буде тривати як мінімум хвилин п’ять… Я звичайно не можу знати скільки молоді купилося на таке. Щиро шкодую, навіть якщо всього одна людина. А організаторів таких от “розіграшів” треба садити і змушувати безкоштовно на благо Батьківщини десятиліттями працювати, аж поки здоров’я не закінчиться.

А оті рингтони, ігри, тести, вікторини. Я давно вже підозрюю, що мобільники це значно більше зло, аніж благо. І коли дочка дивиться такі реклами і треба довго пояснювати, чому це неправильно, а вона ж іще не обпікалася на шахрайстві, не вірить як таке може бути…

Садити. Садити надовго і всерйоз.

Молодь…

Розчарував сьогодні третій курс. На пару з’явилося всього двоє студенток. І це якраз коли вже відкрили комп’ютерний клас і є реальна можливість освоювати техніку. Невже їм взагалі-взагалі нецікаво?

Ніби й не такий уже старий, а вже можу сказати “коли я був молодим…”

Так от, коли я був молодим, доступ до комп’ютерів був дуже обмеженим і що це були за комп’ютери – в кращому разі 486 2х, пентіум я побачив уже коли закінчив університет. І тягнуло до тих комп’ютерів просто неймовірно.

А ці діти… Це ж їх основний інструмент по спеціальності… не розумію.