Категорія: Ці дивні істоти – люди

Діти, мітинги і активісти-дебіли

protestt

Сьогоднішню дитячу акцію в Ужгороді щодо канікул можна оцінювати двояко. З одного боку діти (діти!) змогли організуватися (звичайно з допомогою батьків, але точно без політиків) і вийти відстоювати свою позицію. З іншого – туди відразу втулилися якісь активісти, підняли градус, повели дітей перекривати міст, і дали підстави для нехтування акцією “бо це політика”.
І це реально гидко. Бо якими б добрими намірами ці активісти не прикривалися, сама їхня участь нівелювала громадськиу акцію. (більше…)

Дітям відмінили канікули

Сьогодні Сашка прийшла додому обурена і розчарована – аж під кінець уроків дітям повідомили, що канікули, які мали розпочатися вже з понеділка, відмінено. Причина – економія. Тобто взимку щоб менше потратити на опалення дітям дадуть додатковий тиждень. Але ж напевно не дурні придумали, що кожні два місяці треба відпочинок (на відміну від тих, хто вигадав їх відмінити). Щось міськуа влада в Ужгороді надто багато тупих рішень приймає.

Останній NightRide

Сьогодні брав участь у черговому, власне, останньому цього року Найтрайді. І, здається, для мене особисто він також був останнім.

Знову був у якості велокомісара. Тож мав чудову нагоду спостерігати як акція, яка мала б популяризувати велосипедний рух, насправді для багатьох перетворилася у можливість наплювати на всі правила. А ще – як іронічно – тема була Safe Ride – тобто безпечна поїздка. І мені, й моїм колегам довелося і кричати, і вмовляти, навіть від учасників було чути зневажливі коментарі щодо “випендрьожників”, але це діяло рівно 20 секунд, після яких знову хтось вирішував їхати так як хочеться і плювати на всіх. (більше…)

Інтернет в житті

Сьогодні я нарешті отримав доказ того, що інтернет увійшов у наше життя. Незважаючи на те, що всі мої знайомі вже багато років активні користувачі, я чітко усвідомлював, що ця сфера поки що не охоплює більшість населення. А от сьогодні у магазині проста собі з вигляду тітонька, у хусточці, її найменше можна було б запідозрити у причетності до всесвітньої мережі ділилася враженнями із продавщицею. Сказала:

– Дай Боже здоров’я тому чоловікові, що придумав Skype. Я тепер з дочкою кожен день говорю…

Я не вегетаріанець, але…

… читаючи інформації типу “для фестивалю барбекю вже приготували двох биків”, розумію, що з більшим задоволенням пішов би на якийсь вегетаріанський фестиваль, або сирний (не кажучи вже про алкогольні))). Зазвичай люди виправдовуються тим, що це “інстинкти”, “культура”, “так зробила природа” і т.п. Думаю головне слово тут саме “культура”. (У Кореї їдять собак, що для мене взагалі звучить жахливо і нелюдськи, а це в них така “культура”.)

Нас так виховали, що споживання м’яса це нормально. Правда також, що людський організм повинен забезпечуватися тваринним білком. Але якщо раніше це було необхідністю і кількість з’їденого була в рази меншою, то зараз індустрія харчування, як і будь-яка галузь сучасної економіки працює не на природні потреби людей, а на посилене споживання. І “м’ясні” фестивалі, якщо вдуматися, це приклад абсолютно бездумної, зайвої, непотрібної можливості нажертися. (більше…)

громкій голос…

По пішоходному мосту йде молода пара. Розумію, що чую продовження досить тривалої розмови. Він, дуже голосно, мало не на пів-міста:
– Я прошу тебя, обратісь к компетентному человєку, пускай обьясніт тебе что такоє крік, а что такоє громкій голос. Я нє ору на тебя!!!
Дівчина, ледве стримуючи сльози
– Хорошо, я прошу тебя, не говорі громкім голосом…
Хлопець ще голосніше
– Я пытаюсь!!!!

Вплив простих громадян

Днями користувач mi3ch підняв у ЖЖ тему про можливі методи ЛЕГАЛЬНОГО впливу на політиків, олігархів, бізнесменів і т. п. Сьогодні він опублікував пост про один із можливих кроків – бойкот. Щоправда у коментарях одразу ж знайшлося чимало цілком аргументованої критики такого методу. Але я от про що подумав. Сам уже давно намагаюся як то кажуть “голосувати ногами” – не ходжу до крамниць де погано обслуговують, не беру товар, який зроблено неякісно ну і таке інше. Крім того судячи з фільмув та кнги на Заході має деяку підтримку бойкотування товарів компаній, що, наприклад, використовують дитячий труд, або не дбають про екологію. Правда у тих же фільмах і книгах це зазвичай ознака людини, яка живе надзвичайно активним суспільним життям – не така як я або більшість із нас. І думаю цей метод міг би бути дієвим, якби люди 1) більше знали, 2) більше думали. З цього випливає два наслідки: по-перше зрозуміло чому головні засоби впливу на людей продукують відверто тупі продукти – телебачення, жовті газети, навіть інтернет, адже це стратегія, не випадковість, а по-друге треба думати чи можна якось змінити ситуацію.

чоловік, що б’є себе по голові

Іноді люди, яких бачу в місті ДУЖЕ дивні…

Позавчора на Минайській по тротуару йшов чоловік, нормально вдягнутий, років під 40. Час від часу він зупинявся і починав бити себе обома руками (в руквицях) по голові. При цьому він щось кричав перехожим, досить експересивно, але що саме зрозуміти було важко. На ногах тримався впевнено, тобто якщо й випив, то не настільки, щоб голова відключилася…

Коли таке бачу, стає дуже сумно. Це ж майже завжди людина доведена до такого стану іншими людьми, або обставинами…