Сьогоднішню дитячу акцію в Ужгороді щодо канікул можна оцінювати двояко. З одного боку діти (діти!) змогли організуватися (звичайно з допомогою батьків, але точно без політиків) і вийти відстоювати свою позицію. З іншого – туди відразу втулилися якісь активісти, підняли градус, повели дітей перекривати міст, і дали підстави для нехтування акцією “бо це політика”.
І це реально гидко. Бо якими б добрими намірами ці активісти не прикривалися, сама їхня участь нівелювала громадськиу акцію. А також дало зайвий “козир” у руки нашому меру. Він і так з самого початку був налаштований на повне несприйняття, а після “політизації” взагалі поставився до учасників агресивно-зневажливо, мовби отримавши моральне право відмахуватися від реальної проблеми.
Окремо слід сказати про перекривання транспортного мосту – повна дурня. А якби не доведи Боже щось сталося? Одного водія-недоумка вистачило б для трагедії. Це ж діти! Вони й на думці не мали туди йти, доки такий собі Горбань не почав кричати в мегафон. Це, звичайно недопрацювання тих сегінь-батьків, що хотіли добитися справедливості і допомогти дітям. Треба було створити сильний оргкомітет і тримати все в своїх руках – не пускати всяку шушваль. Утім, розумію, що тепер, після всього говорити легко, а на місці було надто хаотично, щоб вчасно зорієнтуватися.
А діти ж аж підскакують від ентузіазму – повторюють дурні гасла, йдуть куди повели, загалом ідеальне “м’ясо”.
Я спочатку хотів заборонити доньці туди йти і взагалі брати участь. Але потім подумав, що у такому віці вже треба набувати досвід, якого не було у мене свого часу – вміння відстоювати свої інтереси організовуючись із іншими людьми і відкрито заявляти владі про свою позицію та добиватися вирішення конфлікту на свою користь. На жаль тепер вона ще отримає досвід як хорошими намірами можуть скористатися нехороші люди. Це теж досвід, звичайно.
Хоча особисто я вважаю, що тут більше би підійшов принцип “пасивного спротиву” Ганді. Треба було просто організувати неявку дітей у школи. Хоча б 80%. І щоб відповідальність взяли на себе батьки. Особисто я готовий писати у щоденник, що сам дозволив їй не йти до школи. Думаю ефект був би значно сильнішим. А так вийшла просто красива картинка для новин і жодних результатів.