Ходили сьогодні на базар, шукали зелень. Підійшли до одної з жінок, які стоять у ряд із пучками та купками всього того, що вродило. Питаємо чи є салат. Відповідь: “Ниє, нігде ниє і не глядайте!”
Звичайно ж, салат знайшовся буквально за 5 метрів, на лотку іншої продавщиці.
Це наскільки треба бути недоброзичливою людиною, аби категорично заявляти “нігде ниє”! Невже ота жінка мала би більше щастя, якби ми їй повірили, тут таки розвернулися і пішли додому? У чому вигода/прикол/радість? Поясніть, бо я не розумію. Ну ок, це бізнес (ги-ги), не хоче, аби конкуренти збагатилися (ще за пучок салату куплять собі мерседеса), але ж якщо у тебе нема асортименту, для чого запевняти, що ні в кого нема? Ні, я реально не розумію.