Чим далі тим більше повідомлень у пресі про чергові успіхи в розвитку машинного навчання, робототехніки і всього того, що в принципі може привести до апокаліптичного фіналу, як у Термінаторі. Оце щойно прочитав, що студенти Оксфорда отримали фінансування для проекту в якому штучний інтелект сам буде писати програми. До пори до часу це значне полегшення людської роботи. Але є певна межа. Вже зараз є приклади, коли штучний інтелект створює програму і вона працює, але люди не розуміють як. Якщо не буде розуміння – не буде можливості контролю. Якщо не буде можливості контролю – це пряма загроза.
Звичайно, є ще сценарій у якому, машини опікуються людьми і створюють їм райські умови. Але, розмірковуючи в межах чистої логіки, для чого їм це? Зайва витрата ресурсів. Нераціональною.
А тепер замислимося. Торгові операції переведуть на штучний інтелект. Програмування також. Логістику. Виробництво. Та взагалі все. Чи не настане момент, коли раптом виявиться, що людина – зайвий елемент?
Власне відповідь на це питання однозначна і тому лишається лише зрозуміти – що робити і як діяти далі? Створювати зони вільні від машин і повертатися до ручної праці, вирощування продуктів, усього того, що не дасть загинути, коли цивілізація почне виштовхувати людей на узбіччя? Чомусь здається, що ця загроза реальніша ніж колись атомна війна.
Також пов’язане із цим питання: які професії будуть потрібні вже через 10 років? Зрозуміло, що творчі, але наскільки? Ремесла? Органічна їжа? Чи може солдати, мисливці на роботів?