Мітки: подумати

Як коронавірус змінить життя людей

Пограємо у провидців? Німці кажуть, що пандемія може тривати два роки. Не дуже вірю, але пів-року виглядає майже гарантовано. Що зміниться?

1) Сервіси. Онлайн-шопи, їжа з доставкою, онлайн кінозали – все це і багато іншого зростатиме у той час, як обслуговування великих груп людей у одному місці майже зникне.

2) Віддалена робота – стрімкий злет. Усі офісні функції так чи інакше переведуть на віддалено.

3) Маски, гігієна, увага до здоров’я – людство можливо нарешті перестане легковажити цим усім.

4) Зросте попит на кур’єрів.5) Зросте попит на системних адміністраторів, що можуть налаштувати і захистити корпоративні мережі.

6) Маючи більше вільного часу, люди потребуватимуть більше розваг, можливо зросте попит на письменників, сценаристів і так далі.

7) На жаль (бо це недобре для екології) зросте частка індивідуального транспорту.

8) можлива більша атомізація суспільства, перевагу отримають інтроверти й інші любителі самотності.

9) З’являться види дозвілля для 1-2 людей із можливою дистанційною участю інших.

10) Люди не виконають жодного із попередніх пунктів і настануть Темні часи.

Песимізму пост – про зникнення України

На фоні двох учорашніх подій – шостої річниці трагічних подій на Майдані та евакуації з Уханю – прийшло чітке розуміння, що Україна чим далі тим більше стає віртуальною сутністю. А територія і населення (за активної участі сусіда-агресора, але й зі своїм внутрішнім рівнем розвитку на рівні плінтуса) це совок найгіршого типу: “зробіть мені добре і просто”. І насрати на все інше, пофігу причинно-наслідкові зв’язки, “гірше не буде”…

І тепер чітко видно, що Майдан, який сприймався як відродження нації, насправді був величезною аномалією, тим винятком, що підтверджує правило.

Пацієнт може так і не прийти до тями. Тенденції до перекреслення усіх здобутків надто явні і щодня з’являються чергові підтвердження цьому. Може народ, який так і не усвідомив де ворог, заслуговує на все, що далі буде.

1) Чергове (уже вкотре в історії) зросійщення (культурний простір, офіційний простір).

2) Чергове (також далеко не вперше в історії) переслідування КОЖНОГО, хто здатен чинити спротив.

3) Після перших двох етапів Україну легко буде втягнути у руцьку сферу впливу, вона зникне як суб’єкт із міжнародної арени і поступово знову всі питання будуть вирішуватися десь далеко на північному сході.

4) Повне підпорядкування і нова малоросія.

Я хотів би перечитати цей пост через два роки і з полегшенням написати “Помилявся”. Завжди був оптимістом.

Банальщина, але не зайва

Хворів трохи. Ну таке, температура, голова. Схоже на грип, але точно не знаю. Провалявся кілька днів.

Майже як зразковий працівник за С. Н. Паркінсоном – почалося у п’ятницю, максимум субота-неділя, уже в понеділок можна було працювати.

Але не про це.

Знову (уже вкотре) звернув увагу як мало ми звертаємо увагу (угу-угу) на такі речі як відсутність головного болю, наприклад. Аж поки не заболить. О, тоді уваги вистачає, аж занадто.

Пам’ятати б про такі штуки без хворобливих нагадувань…

Де наш час?

До інтернету багато всього робилося не так, як тепер. Можна лякати нащадків історіями про те, що котиків ми бачили лише своїх (якщо були) і сусідських. А футбольні матчі слухали (!) по радіо. І щоб побачити чиєсь фото, слід було чекати кілька годин поки плівку проявлять, потім фото надрукують, а потім ще тиждень пошта їх везла-доставляла. “Скачати пісню” означало шукати у кого вона уже є, потім домовлятися, потім або передавати касету, або приходити самому і переписувати в режимі реального часу, скільки звучить, стільки й чекати.

Все займало багато часу.

Але звідкись він був.

На читання книг. На прогулянки. На зустрічі-посиденьки.
Де тепер той час? Ми все робимо швидше в сотні разів. І нічого не встигаємо. Хоч бери й пиши у фейсбук розпачливий пост)))

Fairphone – порядна відповідь нечесним виробникам телефонів

Всі вже мабуть звикли, що сучасні телефони так просто не відремонтуєш. Раніше можна було, наприклад замінити акумулятор власними силами. Зараз потрібне спеціальне обладнання, яке є, авжеж, тільки в авторизованих сервісних центрах. Що тягне за собою ціну в половину вартості самого телефона. І чим далі тим більше ця “гайка” закручується.

Причина такої поведінки виробників зрозуміла – гроші. Віддайте гроші за телефон, а потім платіть за найменшу поломку втридорога, а краще купіть новий телефон.

Виявляється є люди, що не згодні з такою політикою.

У Данії зробили так званий Fairphone – тобто “чесний телефон”. За усіма характеристиками це ніби-то звичайний собі смартфон. Нормальні показники, середнього класу камера, 9-а версія ОС Андроїд, трохи можливо затовстий, але це спеціально, тому, що все найцікавіше – всередині.

Гляньте на фото. В комплекті до телефона йде викрутка. І в разі чого, ви можете витягти й замінити будь який блок. Самостійно. Перестала працювати камера – купуєте у них на сайті і ставите нову. Робився екран (найчастіша причина заміни телефону) – легко поставити новий. Все доступно, все просто.

На фоні останніх тенденцій серед виробників це можна назвати революційним підходом. І це дуже добре, що є люди, які ще пам’ятяють, що краще відремонтувати, ніж викинути. Це соціально відповідально. Це раціонально. Це правильно.

Диктатура блиЗЕнько

“Нацполіція зібрала усю необхідну інформацію для висунення обвинувачення автору ролика, у якому фура збиває кандидата у президенти”.

Тобто іще раз.Зняти кіно, у якому громадянин В. З. розстрілює парламент і прокрутити його на центральному каналі – можна.

Змонтувати смішний ролик де одну людину, навіть не поліитка ще, випадково збиває фура – до 5 років позбавлення волі.

Мені одному це здається не просто трохи однобоким, а реально загрозливим? Он у йобнутих сусідів ще неповагу до влади ввели і за шер мемасіків судять, у нас теж так буде?

Підлітків, що звандалізували школу, виказали телефони

Тінейджери в США розмалювали школу неонацистськими гаслами. До справи підготувалися: обличчя обмотали елементами одягу і по камерах ніхто їх не впізнав. Але все ж їх дуже швидко вичислили. Виявилося, що телефони “вандалів” автоматично підключилися у шкільну мережу по вай-фаю. І в логах засвітилися імена. І смішно.

І привід замислитися про те, наскільки ми з тими телефонами безпорадні. Зараз уже практично неможливо відключити всі функції стеження – геолокацію, передачу даних, гіроскоп. Так, у налаштуваннях галочки знято, але ніколи не можна бути впевненим, що ці функції справді відключено. Наприклад, гугл-карти чесно попереджають “Передачу даних відключено, але якісь дані все одно передаватимуться”. Це взагалі як?

І чим далі, тим гірше все стає. Апофеозом буде вживлений чіп – мрія всіх урядів і корпорації. А хто без чіпа – той маргінал, як зараз люди без банківської картки.

Найгірші паролі 2018

Видання TechCrunch оприлюднило список найгірших паролів 2018 року. Найгірші, це ті, що насправді не захищають, бо їх легко вгадати (ну або подивится у цей список)).

Лідером уже багато років підряд є 123456. Але є й несподіванка – у 25-ку потрапив пароль donald. Повинй список у таблиці. перевірте чи там немає вашого))


Про гурт Kazka. Є два моменти.


Перше. Українське стало популярним. Настільки, що продюсери, зокрема Нікітін, готові вкладати гроші.

Друге. Гроші треба відбивати/повертати. При цьому продюсери, зокрема Нікітін, очевидно не гребують жодною можливістю заробити.

Але є кілька “але”. Українське популярне ще й тому, що протиставляється (у даний історичний момент часу) російському. І заявляти успішний український проект у російське шоу, це тупо срати собі в тарілку.

Крім того, оскільки жодної офіційної інформації нема, це могло бути пробою, чи тонкий лід, чи проканає. Зараз вони побачать обурення людей і скажуть “це не ми, це нас підставили”. А насправді лише й чекають, коли вже буде можна. “Бачу ціль – не бачу перепон” – це про таких продюсерів, вони в пекло поженуть ангельський хор, якщо за це добре заплатять.

Про сам гурт і їх позицію говорити нема сенсу. У продюсерському проекті, яким є Kazka, виконавці лише ляльки на зарплаті, все вирішує дядя , який дав гроші. От чому цей дядя, який залюбки буде обслуговувати московитів, дотепер нормально й комфортно живе і працює в Україні – питання.

У Китаї розпізнають людей за тим як вони ходять

Китай на сьогодні серед лідерів по системах стеження і розпізнавання. Віднедавна до традиційного визначення по обличчю додано ще один спосіб. Тепер людей можна упізнати серед натовпу по тому як вони ходять.

Як повідомляє TechCrunch із посиланням на Associated Press, на сьогодні Китай має мережу із 170 мільйонів камер стеження, а також спеціальні окуляри з камерами для поліцейських і тепер ці засоби мають стати ще ефективнішими через новий спосіб розпізнавання людей. Традиційний спосіб – розпізнавання обличчя – має свої вади. Обличчя можна прикрити шарфом, напівмаскою, від камер, що знаходяться високо вистачає навіть простої бейсболки.Крім того навіть хороші камери погано працюють на відстанях.

Але виявляється, що не лише відбитки пальців та обличчя в людини унікальні. Спосіб у який ми з вами ходимо теж вирізняється. У кожної людини своя, притаманна лише їй хода. Саме це й взяли за основу у компанії Watrix при розробці системи на основі штучного інтелекту. І судячи із того, що вони отримали майже 15 мільйонів доларів інвестицій, цей підхід виправдовує себе. Як обіцяють розробники таким способом можна визначити потрібну людину навіть у натовпі із відстані близько 50 метрів – точність недоступна для існуючих систем.

Звичайно добре, якщо це допоможе ловити злочинців, але Китай більше відомий переслідуваннями політичних опонентів. Також можна не сумніватися, що коли ефективність системи буде доведено, у інших країнах куплять або зроблять щось подібне. Ми всі станемо ще більш доступними для Великого Брата.

До речі, ходять чутки, що для роботи такої системи вам навіть не обов’язково потрапляти у поле зору камер стеження. Ваш телефон у кишені має гіроскоп і GPS. Цього достатньо аби передавати інформацію про вашу ходу і таким чином вас легко буде упізнати.