Про демократію і свободу слова на прикладі WikiLeaks

Всі агенції світу облетіла новина, що Амазон припиняє надавати хостинг для WikiLeaks (зокрема про це пише УНІАН). Мало того – автора ресурсу Інтерпол оголосив у міжнародний розшук. Як пишуть за “згвалтування і сексуальня домагання”. Очевидно, що держави (вірніше чиновники держав, в основному США) або зреагували повільніше ніж слід було, або не сприйняли всерйоз загрозу, яку для них становив цей скандальний ресурс. Але коли вже почали реагувати – то в повну потужність, тобто натисли всі кнопки які лиш можна було. Ось тут і відкривається справжнє обличчя демократії, яку США та інші так люблять нести всьому світу. Вистачило всього трьох пакетів документів аби американські урядовці повели себе гірше ніж китайські в плані припинення можливостей для існування ресурсу і навіть почали переслідування з сильними звинуваченнями, хоч і виникає питання чому про ці справи згадали саме тепер і чому аж таку увагу їм приділили. Тож нам тут в Україні доводиться лише сумно зітхати і чекати, що наші чиновники теж рано чи пізно (краще звичайно пізно) зрозуміють яку загрозу становить для них інтернет (наразі більше потенційну, бо попри наявність справді шокуючої інформації про декотрих можновладців від цього їм аніскілечки не гірше) і теж почнуть закручувати гайки. Ну і звичайно трохи сумно за міфом про “демократію” як таку. Хотілося все ж вірити, що як не в нас, то хоч десь це можливо.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *