Одним із пунктів “спротиву” теперішній владі деякі люди чомусь активно пропагують “не платити податки”, мовляв “не можна фінансово підтримувати злочинну владу”. І хоч з багатьма іншими пунктами, як і з тим, що теперішня влада повністю себе дискредитувала і повинна бути відсторонена, я повністю згоден, саме пункт про податки викликає активне неприйняття. Поясню чому.
1. У всіх причетних до влади уже давно є власні бізнеси і джерела доходів незалежні від того платите ви податки чи ні. А зарплата, і депутатська і посадовців, яка прямо формується із цих податків складає лише малу частину. Тобто підірвати фінансово злочинну владу не вийде.
2. Абсолютна більшість людей, які отримують зарплату взагалі не може вирішувати – платити податки чи ні. Їх вираховують автоматично, тобто гроші до бюджету все одно будуть надходити.
3. Звичайно якась частка наповнюється і за рахунок підприємців – саме вони вирішують (незаконно) платити чи ні. А тепер знаючи нашу владу вгадайте хто першим постраждає від несплати податків – влада чи моя бабуся пенсіонерка? Тому слова “я не платитиму податків” особисто я чую як “мені насрати як живе твоя бабуся і скільки вона отримує пенсії та чи вчасно вона її отримує”.
4. Уявімо ідеальну ситуацію – мрія небажаючих платити збулася – бюджет порожній. Ви за платне навчання для дітей у школах? Окей, воно може бути кращим, але це автоматично ставить нерівні умови для дітей із сімей різного рівня достатку. А це ще далі від демократії ніж теперішній український уряд. Ви за платну медицину? Окей, але ж страховку теж треба регулярно оплачувати. Ви думаєте, що пожежники працюють за “спасибі”? І готові платити міліції, щоб вона охороняла вас та ваш будинок? А може ви просто не уявляєте скільки всього оплачується із ваших податків щоб ви могли спокійно жити і про це розмірковувати?
5. Якщо ви не платите податки – ви порушуєте закон. Чим ви тоді кращі за нашу владу?
Тепер для тих, хто мене не знає. Я не працюю в податковій. Я не вважаю, що податкова політика України є справедливою. Я переконаний, що існуючу ситуацію треба змінювати.
АЛЕ
Я насправді думаю, що просто відмова платити податки – це меркантильне гасло, це ідеологічне прикриття для небажання розлучитися навіть із копійкою грошей. Замість боротися із причинами – усувати неправильних людей із влади, докладати зусиль для зміни законів, загалом якось міняти ситуацію, такі люди обирають найлегший (і найприємніший) шлях. Так само розбійників можна вважати “борцями із системою” – як і сталося з опришками, яких вважають героями, хоч вони були простими бандитами. Звичайно дуже просто крикнути “я проти цієї влади, тому не буду платити податків” і вважати себе революціонером. Але як на мене – чесніше просто виїхати з країни. Я б, маючи можливість, так і зробив. А от щоб справді бути революціонером треба все ж хоч щось робити для зміни ситуації.
Звичайно все це лише моя особиста думка.
