Я памʼятаю ще враження від першого сезону. Це було дуже круто. Сюжетні лінії, два часи, харизматичні герої (попри те, що далеко не святі), загалом – прекрасна робота. Другий і третій майже не запамʼяталися, хоч і не викликали особливого відторгнення. І ось настав 4-й. Викликав бурю емоцій у патріархально налаштованих глядачів. Але здається більше нічого. Спробую …
Скажу чесно – попри всю мою любов до наукової фантастики, я це подивився з перервами у 2-3 дні і не більше 2 серій за раз. Якщо порівняти з тими ж “Любов, смерть і роботи”, то останніх було поглинуто з блискавичною швидкістю у кілька днів. Навіть важко отак одразу сказати чому ж, власне, ніби-то справді хороший …
Не зайшло. Навіть не знаю ще чи буду дочитувати. Якщо цікавить “чому?” дайте знати у коментарях – розпишу.
Чесно кажучи, спочатку стиль і більшість сцен трохи дратували. Потім я згадав про Декамерон, переналаштував сприйняття і заспокоївся.
Спецефекти ок і навіть історія ніби норм. Лише весь час трохи муляло враження, що Левіта туди взяли просто аби ніхто не сказав, що у кіно немає білих))) І ще дівчинка, яка собі дає раду у найнебезпечніших ситуаціях і без єдиної подряпини виходить у фінал, коли один дорослий дядько при смерті, а інший отримав кульове поранення …
Хороших серіалів на космічну тему не так і багато. Хороших комедійних теж не дуже. Тож отримати два в одному подія неординарна. В цілому вийшов дуже достойний продукт вартий перегляду.
Нещодавно вийшла книга Ілларіона Павлюка “Танець недоумка” і я дуже чекав можливості її прочитати – не так часто друкується українська фантастика. На жаль зміг осилити лише третину.
“Заради всього людського роду” – сильно розчарував. Ніби й фантастика: паралельна реальність, колонізація Місяця, космічні перегони супердержав. А насправді черговий серіал про стосунки, переживання, людські трагедії і тому подібне. Фантастика знову грає роль на жаль навіть не другорядну. Бо якщо всю фантастику викинути – майже нічого не зміниться, ну може діалоги були б іншими трохи. …
Нарешті я цю книгу дочитав. Із анотації очікував технотрилер на кшталт Reamde частково він тут присутній. Скажу навіть більше – більшість головних героїв саме із тієї книги, навіть згадуються прізвища з Криптономікона.Але більша частина книги, на жаль не про це. Почавши із нашого часу і зазирнувши трохи у майбутнє, Стівенсон переносить нас у віртуальний світ …
Одразу скажу, що навіть попри ту темну сторону, серіал сподобався. Тому, що атмосферний, тому, що паралельний світ (а отже не треба чекати повної відповідності до реалій), тому, що цікавий сюжет.
Але є в ньому один нюанс, який трохи псує враження. Тому, що він про