Дорога додому

Їду до батьків. Поїздом. Ну вже звична 40-хвилинна зупинка-пересадка у Батьові компенсується відсутністю натовпу студентів (це якби я їхав учора) та несподіваною і приємною зустріччю з гуртом “Станція Лєнін”. Вони якраз прямували до Виноградова на концерт. Молодці. Всі музиканти, які в цей час і в цих умовах щось роблять – молодці.
Погода тим часом зіпсувалася і з сонячної стала спочатку хмарною з проясненнями, а тепер і взагалі без прояснень. Таке враження, що от-от піде дощ.
І тим не менш Закарпаття прекрасне. Квітуче Закарпаття навесні прекрасне втричі. Навіть найбільш занедбані куточки цієї пори мають пристойний вигляд. Навіть терен та інші кущі біля залізниці піняться чудесним квітом. Всі фруктові дерева в цвіту. Що вже казати поо ділянки, де люди хоч трохи приклалися. Фантастична краса.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *