Із цьогорічною нобелівкою у багатьох українців загострилося знову почуття гордості за “майже наших” “практично українців” “українського походження”.
Не обманюйте себе – це громадяни інших країн.
Саме тому у них є можливість отримати нобелівку.
Гордитися можна буде тоді, коли щось вагоме зробить людина, яка тут виросла, вивчилася і працює (підказка: це станеться дуже не скоро, бо умови в країні дуже далекі від того аби таланти могли себе проявити).
Застереження 1: цей допис не має на меті принизити досягнення жодного нобелівського лавреата.
Застереження 2: по великому рахунку національність теж не має значення – всі ми люди і так, є підстави гордитися найкращими представниками людства. Але тоді ще менш зрозумілий оцей радісний ажіотаж навколо “українських походжень”.
