Якщо ви шукаєте легке, місцями смішне, кіно у якому ще й багато музики, то Yesterday це саме воно. Причому музика тут органічна для сюжету, а не як у багатьох американських “музичних комедіях” де герої співати починають раптово, ні з того ні з сього, так, як люди в житті ніколи не роблять.
Але, є одна умова, щоб отримати більшу насолоду від перегляду. Вам має бути відомо хто такі Бітлз. Ну й хоча б найвизначніші їх пісні теж бажано впізнавати. Отоді самий кайф.
Але. Можливо, якщо ви ніколи й нічого не чули про цей гурт (важко уявити, але допускаю, що такі люди існують)), саме Yesterday стане для вас початком знайомства й любові.
Сюжет має фантастичну зав’язку – герой, хороший співак і автор пісень, який ніяк не може пробитися до визнання раптом опиняється у світі де ніколи не існувало Бітлз. Ну й оскільки він сам музикант, хлопець вирішує співати саме їхні пісні. І стає знаменитим.
Тут і комедійність і трагізм його особистої ситуації. Виявляється він просто писав погані пісні? Бо те, що пісні Бітлз є шедеврами заперечувати ніхто не буде.
Щоб не спойлерити, не писатиму що відбувається далі. Зазначу лише, що фільм справді варто подивитися, бажано з хорошим звуком))
Моя особиста оцінка 8 з 10 – і це один із найкращих фільмів цього року у даному жанрі.
P.s. У фільмі є Ед Ширан, я просто не фан, тому для мене це не стало чимось “вау”. Хоча самому музиканту респект, що таким чином віддав данину легенді.
