Історія іграшок 3

Цілком заслужений Оскар! Цей мультик вчергове довів, що головне не технології, не спецефекти, головне – історія. Хоч, звичайно свого часу перша частина була просто революційною саме в плані технологічному, це не завадило творцям стрічки чудово все збалансувати, а не акцентуватися на досягненнях комп’ютерної анімації. І прекрасно, що вони тримають цю високу планку дотепер.

Третя частина пригод іграшкових героїв можливо стане (а можливо й ні) заключною. Річ у тому, що тут іграшки прощаються з своїм господарем – хлопчик виріс і поїхав до коледжу. Власне з цього й починаються пригоди – всі крім бравого ковбоя повинні відправитися в дитсадок. І якщо спочатку здавалося, що це нове прекрасне життя, то дуже скоро іграшки зрозуміли, що опинилися мало не в пеклі. Ану, всі згадали скільки поламаних іграшок лишилося в дитинстві? А далі закрутилося не на жарт – і іграшкова мафія, і недитячі переживання дітей, і навіть майже пекло! І все це в захопливому і міцному сюжеті – ніде не висять ніякі кінці, на всі питання є відповіді, все логічно і красиво, зараз навіть у дорослому кіно таке зустрічається дуже рідко.

Взагалі тема дорослішання і, відповідно, зміна прив’язаностей дуже складна, бо багато людей дотепер воліли б лишатися дітьми і мають найкращі спогади саме про дитинство. А вже про речі, які з того дитинства збереглися й казати не варто – це щось дуже особисте і особливе. Дорослішання вимагає не просто зусиль, а справжньої мужності. І розуміння. В цій стрічці чудово показано як воно все відбувається, причому засобами ненав’язливими – просто через прощання з іграшками, такий собі і сентиментальний і героїчний момент одночасно. Звичайно, вся ця психологія розрахована не на дітей, але й для них сформовано “меседж” – дорослішати все одно доведеться і краще бути до цього готовим.

Утім сам мультфільм зроблено так гарно й весело, що всі ці думки ніби на задньому плані і геть не заважають співпереживати давно знайомим героям, сміятися й сумувати разом з ними. Тривимірність лише додає драйву і яскравості перетворюючи історію на казковий світ де так прикольно, що потім дуже не хочеться з нього повертатися до реальності. Чудових моментів у “Історії Іграшок 3” так багато, що навіть згадати якийсь окремий важко, але одне точно запам’ятається всім – іспанський режим База. Це просто прекрасно. Та й творцям фільму сподобалося – замість традиційних сценок із “невдалими дублями” в титрах вони вставили танець База під фламенко.

Цей мультфільм не просто рекомендовано а обов’язково дивитися всім! Звичайно, в ідеалі це похід до 3Д-кінотеатру, але (і в цьому безумовна перевага хорошого мультику) навіть перегляд вдома буде цікавим і приємним.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *