Нічого особистого… і нічого хорошого

Чудовий приклад того, як прекрасна ідея може породити сіренький і нудненький фільм. Коли я прочитав анотацію і лише почав дивитися – то думав, що на мене чекають захоплюючі моменти, боротьба таємних сил, двобій інтелектів. А в результаті я навіть не додивився з першого разу, зміг лише наступного дня завершити.
І здавалось би: чудові актори, хороша тема (промислове шпигування може бути не менш захопливим аніж політичне), а головне – інтрига! Але на жаль…
От наприклад герої – такі собі джеймсибонди, суперпрофесіонали. А переконливі лише коли з’ясовують особисті стосунки або кохаються, і хоч типаж обох дуже явно злизаний із “бондіани”, вони геть не справляють враження. Або взяти ідею – двобій фірм, що займають одну нішу, революційне відкриття в одній фірмі, яке намагається викрасти інша, відповідно війна служб безпеки – ну що ще потрібно аби сюжет був цікавим? А тут все якось дуже мляво, неенергійно, і в той же час безмежно ускладнено, може (допускаю) і правдоподібно, але дуже вже далеко від сприйняття. А інтрига? Чесно кажучи не розумію навіщо тримати напругу у сфері стосунків героїв, якщо насправді вони весь час заодно. І ще цей хронологічний міш-маш – то сучасність, то кілька місяців тому, то знову сучасність, потім кілька тижнів тому. Очевидно сценарист а може режисер розумів, що розказана історія буде просто нецікава (так і вийшло), а тому вирішили “додати перцю”, тобто підкинути глядачам роботу для мізків, аби не дуже було видно справжню простоту і ніякість задуму.
Єдине, що виглядає правильним, доречним і прадоподібним – фінал. Якби було інакше – був би геть несправжній “хеппі енд” а так вийшов хоч і хороший для героїв (якщо добре подумати), але геть не вспереможно-яскравий кінець. Чому хороший для героїв? Тому, що на фоні того всього, що відбувається на екрані, є просто двоє людей, які люблять одне одного. І замість просто почати жити разом, їм треба пройти вогонь і воду і сильно “обламатися” аби врешті зажити спокійно. Думаю обоє були би щасливіші, якби не вигадували собі, що вони не такі як усі, і для повноцінного життя їм потрібні всілякі пригоди. Зрештою це розуміння до них прийшло, але чи не запізно?
Оце власне все, що я побачив у фільмі.
О, мало не забув – прекрасний саундтрек. Чудовий просто. Хочу в колекцію.
А кіно не хочу.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *