Jupiter Ascending – Юпітер, що сходить: красиве ніщо

ja

но… позерав им Схід Юпітера, чи краще Юпітер, що сходить, неважливо. Загалом я радий що не пішов до кінотеатру на це… кіно? ні не кіно, так… шикарний набір спецефектів, реально просто бомба і… і все.

По мойому Вачовські це бренд, а не реальні люди, і першу Матрицю робили зовсім не ті, що тепер сього Юпітера. Ну добре, хай казка, хай не фантастика але ж блін і в казці якось має бути все пов’язано одне з одним! Таке враження, що сценаристи прямо по ходу написання вносили правки продюсерів, чи хто там вирішує, що має бути в кінові. От пишуть вони припустимо сцену розмови героїв про генетику і тут вривається хтось і кричить “А любов забули!” і в сценарій зразу наступним реченням пишуть “Я тебе люблю”. І таких моментів куча.

І ще батальні сцени так прописані – “Бій із найманцями – 1 хвилина, бій на літаючих штуках (Петре, який там у нас бюджет? – До фіга! – О, кльово) – 5 хвилин.” Щоб уже всі, хто зазвичай скаржиться на нестачу спецефектів нарешті не мали до чого придертися, а може й встигли на кухню за бутербродом.

Ну, до основної ідеї претензій нема – інтриги, скандали  – все у кращих традиціях Желязни з його принцами Амбера. Але якось все провалено у деталях, у діалогах часто взагалі ніякого сенсу, мабуть діалоги просто щоб показати обличчя акторів хоч кілька разів за фільм, бо літаючий чоловікособак (черевики – клас, я такі хочу) уже на десятий раз трохи набридає. Більше про акторів ні слова, вони не винуваті, що підписалися на таке.

Ну і вибачте за спойлер – героїня вижила – але я просто не можу повірити у показане. Я можу повірити у рептилоїдів, у базу на Юпітері, у гравітаційні черевики, у людинособак із крилами, у портали між планетами, але робіть зі мною що хочете, хоч змушуйте раша-ТБ дивитися по десять раз на день, я НІКОЛИ НЕ ПОВІРЮ, що героїня після всього пережитого повернулася до нормального життя – чухає чужі унітази.

Класною і смішною, але у цьому фільмі абсолютно зайвою, була сцена про бюрократію – прямо вихоплена у Адамса із його “Довідника для тих, хто подорожує галактикою автостопом”.

Загалом цей фільм потребує кардинального монтажу – вирізати все із словами, вполовину скоротити батальні сцени і тоді лишиться те, що в ньому найкраще – дуже дуже красиві сцени із чужинськими краєвидами, космічними кораблями і іншою атрибутикою через яку фільм має додаток “фантастичний”, а не “пісне нич для дітей молодшого шкільного віку”.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *