останнім часом звернув увагу, що у намаганні досягти ідеального результату багато українських груп зливаються у якусь однорідну масу, втрачають індивідуальність. І це мабуть логічно, адже справді ідеальний звук може бути лише один – усе інше – в тій чи іншій мірі відхилення від ідеалу. Але ж саме в музиці як і в будь-якій творчій сфері важливо не стільки робити все перфектно, як запам’ятовуватися. І коли десяток гуртів неможливо розрізнити між собою – це не гуд. Перфекціоністи можуть заперечити, мовляв пісні ж різні, але повірте – перше сприйняття виділяє лише дуже оригінальні мелодії чи тексти. До речі не дивно, що наші команди – Триста8ісім та Елегантно зіпсовані потрапили до списку найкращих релізів року – вони відрізняються від величезної маси інших, можливо багатших і більш професійних гуртів. Для чого я це пишу? Мабуть більше для себе – не варто гнатися за ідеалом, головне звучати достатньо якісно аби слухачі сприймали, все інше – зайва трата часу і грошей. Краще ці ресурси спрямувати на власне творчість.
Музика
