На Хабрі з’явилася стаття про те, чим насправді зараз займається Гугл. Написано її зокрема через останні кадрові зміни – а саме призначення на одну з ключових посад Курцвейла. Це людина, яка вже залишила помітний слід у розвитку технологій і твердо переконана у близькій сингулярності (див. Технологічна сингулярність у Вікіпедії) для людства. Однією з умов такої сингулярності є створення штучного інтелекту. Ця умова є також необхідною для корпорації Гугл, із чисто практичних міркувань – для покращення пошуку, як основної функції і способу заробляння грошей.
Після цього всього у мене виникає єдине питання – чому ті, хто прагнуть створення штучного інтелекту вважають, що він буде дружнім до людей? Маю на увазі не комп’ютери, які вміють грати в шахи, або відповідати на питання вікторини, а справжній розум, що усвідомлює себе як істоту і може діяти самостійно. Чому він має бути дружнім? Звідки в людей такий оптимізм?