Сьогодні хвилин десять стояв у черзі в продуктовому магазині. Переді мною була аж одна жіночка, але вона дуже довго не могла обрати “пісні цукерки”. Люди, у мене реально слів бракує – то сміятися хочеться, то чогось матюкатися.
Ну які в біса пісні солодощі можуть бути? Тобто чисто технічно – можливо. Без молока там, або інших продуктів тваринного походження. Але ж сама концепція посту не базується лише на технічних моментах. Це духовна практика. Яка, між іншим, передбачає відмову від спокус. Тобто від солодощів в тому числі. І навіщо тоді постити, якщо винахідливі підприємці вже продають “пісні цукерки” і можна собі ні в чому не відмовляти? Якась маячня. Не розумію.