Категорія: Відгук про кіно / серіал

Ex machina – одноразовий шедевр?

ex-machina

Подивився я Ex machina. Не люблю такий стиль у фільмах, не люблю таку атмосферу АЛЕ потішили кілька цитат із класики кіберпанку та старих фільмів і це реально ЄДИНЕ кіно останнього часу яке може вважатися науковою фантастикою. Для прикладу перед тим дивився про робота Чаппі – казочка для дітей молодшого шкільного віку лиш із стріляниною і Х’ю Джекманом, по маразму десь на рівні із трансформерами.

А в цьому фільмі навмисне мінімалізовано всі фактори, що можуть відвернути увагу від суті, навіть інтер’єр будинку ексцентричного мільярдера дуже аскетичний – прямі лінії, мінімум декору, живій людині там має бути як мінімум незатишно. Але це все працює на посилення напруги і більший психологізм.

Власне головне питання фільму – це тест Тьюрінга – чи може штучний інтелект думати. Лише дещо ускладнений.

Це поверховий шар. Якщо копнути глибше, то там проблема, над якою ламають голови тепер – бо часу лишилося вже обмаль – кращі мислителі світу. наприклад Стівен Хокінг та Білл Гейтс саме через це питання категорично проти створення штучного інтелекту. Яке саме – здогадайтеся, не буду ж я спойлерити))

Це реально зараз відбувається. нема гарантії, що в якомусь будиночку у лісі… ну ви розумієте… Тим більше там чітко вказано хто саме це робить – аналогії із найбільшим пошуковиком більш ніж прозорі.

Цікаво, що думки глядачів діаметрально протилежні, одні кричать “шедевр” інші ж “фігня”. Істина десь посередині. Фільм безперечно дуже сильний. Але одноразовий. І не вартий походу в кінотеатр, тому, що навіть з мобільного телефону ви побачите все, що потрібно.

Jupiter Ascending – Юпітер, що сходить: красиве ніщо

ja

но… позерав им Схід Юпітера, чи краще Юпітер, що сходить, неважливо. Загалом я радий що не пішов до кінотеатру на це… кіно? ні не кіно, так… шикарний набір спецефектів, реально просто бомба і… і все.

По мойому Вачовські це бренд, а не реальні люди, і першу Матрицю робили зовсім не ті, що тепер сього Юпітера. Ну добре, хай казка, хай не фантастика але ж блін і в казці якось має бути все пов’язано одне з одним! Таке враження, що сценаристи прямо по ходу написання вносили правки продюсерів, чи хто там вирішує, що має бути в кінові. От пишуть вони припустимо сцену розмови героїв про генетику і тут вривається хтось і кричить “А любов забули!” і в сценарій зразу наступним реченням пишуть “Я тебе люблю”. І таких моментів куча.

І ще батальні сцени так прописані – “Бій із найманцями – 1 хвилина, бій на літаючих штуках (Петре, який там у нас бюджет? – До фіга! – О, кльово) – 5 хвилин.” Щоб уже всі, хто зазвичай скаржиться на нестачу спецефектів нарешті не мали до чого придертися, а може й встигли на кухню за бутербродом.

Ну, до основної ідеї претензій нема – інтриги, скандали  – все у кращих традиціях Желязни з його принцами Амбера. Але якось все провалено у деталях, у діалогах часто взагалі ніякого сенсу, мабуть діалоги просто щоб показати обличчя акторів хоч кілька разів за фільм, бо літаючий чоловікособак (черевики – клас, я такі хочу) уже на десятий раз трохи набридає. Більше про акторів ні слова, вони не винуваті, що підписалися на таке.

Ну і вибачте за спойлер – героїня вижила – але я просто не можу повірити у показане. Я можу повірити у рептилоїдів, у базу на Юпітері, у гравітаційні черевики, у людинособак із крилами, у портали між планетами, але робіть зі мною що хочете, хоч змушуйте раша-ТБ дивитися по десять раз на день, я НІКОЛИ НЕ ПОВІРЮ, що героїня після всього пережитого повернулася до нормального життя – чухає чужі унітази.

Класною і смішною, але у цьому фільмі абсолютно зайвою, була сцена про бюрократію – прямо вихоплена у Адамса із його “Довідника для тих, хто подорожує галактикою автостопом”.

Загалом цей фільм потребує кардинального монтажу – вирізати все із словами, вполовину скоротити батальні сцени і тоді лишиться те, що в ньому найкраще – дуже дуже красиві сцени із чужинськими краєвидами, космічними кораблями і іншою атрибутикою через яку фільм має додаток “фантастичний”, а не “пісне нич для дітей молодшого шкільного віку”.

Goodbye, world! – класне кіно про кінець усього

goodbyeworld

Вчора подивився несподівано цікаве кіно “Прощавай, світ!” Без звичного для голлівуду розмаху, майже без спецефектів, але дуже достовірно показано загибель цивілізації – як завжди усе впирається у людей і те, як вони себе будуть поводити. Прямо по ходу фільму відбувається переоцінка персонажів, міняється ставлення до них. Реально хороше кіно.

Predestination розчарував

Подивилися вчора фільм Predestination. Одне з найбільших розчарувань останнього часу. Якщо коротко про фільм – є такий анекдот. П’яний стукає у двері “Васю покличте”. Відкриває бабка якась і каже “Тут Вася не живе.” П’яний іде шукати потрібну квартиру, але знову опиняється там де й був. Знову “Васю покличте” “Вася тут не живе”. Коли так трапилося разів зо три п’яний із нервами кричить бабці “Єдна ти туй усюди живеш!”

Мачо і ботан 2 / 22 Jump street – повна лажа

За такі фільми, як Мачо і ботан 2 треба доплачувати глядачам, аби вони дивилися. Реально. Дві спроби робив і не осилив. Дебільні жартики, дебільні ситуації, поодинокі проблиски смішного, не варті того, аби терпіти усе інше. Вердикт: не дивитися.

“Френк” – фільм

Якщо коротко – сильний фільм. Про музику і навколо. Ну і про людей, звичайно. Дуже смішно (і правдиво) показано деякі внутрішні моменти клавішника, що прагне популярності. Хоч і дещо однобоко, з точки зору альтернативних геніїв))

Трейлер неправильний, здається, що це комедія і звукоряд інший, насправді все трохи інакше.

Новий Годзіла – дуже тупеньке кіно

Ні, я все розумію – гроші потрібні на спецефекти, але ж взагалі не зробити сценарій, а тупо напхати всьо шо попало під руку… Не дивно, що у фільмі ЖОДНОГО актора із відомих. Ну хіба що Бінош – та й вона мабуть випадково там опинилася. Взагалі вийшло кіно про те як няшка Годзіла завалив двох монстрів із “Зоряної піхоти”, а люди лиш мішалися під ногами і гинули пачками. Загалом поставив на імдб одиницю.

Саботаж / Sabotage – найбільше саботували сценаристи

sabotageПодивився останній на даний момент екшн із ветераном жанру – Арнольдом Шварцнеггером – і хочу дуже коротко застерегти: дивитись можна, але не слідкуйте будь-ласка за сюжетом. Будете розчаровані. Навіть якщо бойовики дивитеся як і я – аби мізки відпочили поки перед очима якесь видовище.

Більшу частину фільму “нормально” так події розвиваються – ріки крові, трупи, насилля. Ну що ж ти поробиш із законами жанру? Бойовик же. Екшн. І знято не найгірше. І якась інтрига є. Ну недовго, але є. Потім уже коли здогадуєшся що й до чого з’являється інша інтрига – а чому саме так? (більше…)

Гра Ендера / Ender’s Game – чудова екранізація

Гра Ендера

Зовсім коротко. Хто не читав книгу і не бачив іще кіно про Ендера – дуже раджу спочатку почитати. Навіть не буду торкатися сюжету і героїв. Тому, що не зміг Голівуд втиснути у неповні дві години екранного часу всі тонкощі і нюанси, а без цього кіно стало надто вже дитячим – прямолінійним набором спецефектів.
Зате якщо книгу ви читали (я на неї натрапив іще коли проходив лауреатів премій Небюьюла і Хьюго) – все стає зовсім інакшим. І стрічка вже сприймається саме як екранізація, як колись ілюстрації у книжках – доповнення, а не заміна, а тому враження значно кращі. (більше…)

Європа / Europa report – пафосна фантастика ні про що

Європа

Отже друге кіно із нещодавньої фантастики – Europa report (про перше читати тут). Фільм не сподобався взагалі і лише слабкість до жанру в цілому змусила мене додивитися його до кінця.

Сюжет: міжнародна група космонавтів на якомусь крутому за нинішніми мірками, але не надзвичайному, тобто в рамках існуючих технологій, кораблі летить до одного з супутників Юпітера, щоб пошукати там життя. Політ розраховано на багато місяців, бо до Юпітера все ж далеченько. По дорозі екіпаж лишається без зв’язку з Землею, але долітає до мети і знаходить навіть більше ніж усі очікували.

Заінтригувало? Насправді у авторів вийшов такий собі космічний “Відьма з Блейр”. Нарізка відеокадрів з камер корабля, які Земля отримала під час останнього сеансу, коли зв’язок було відновлено. Тільки чомусь дуже перемішаних хронологічно. Не розумію для чого це було робити. Оскільки жанр псевдодокументальний, то це не інтроспекція, не спогади героїв, просто мабуть аби глядач був більше зайнятий складанням пазлів докупи і менше думав над убогістю сценарію.

Увага, далі буде спойлер, хто цього не любить може далі не читати, але таке кіно я не радитиму для перегляду, тож можете собі зекономити час)) (більше…)