Ex machina – одноразовий шедевр?

ex-machina

Подивився я Ex machina. Не люблю такий стиль у фільмах, не люблю таку атмосферу АЛЕ потішили кілька цитат із класики кіберпанку та старих фільмів і це реально ЄДИНЕ кіно останнього часу яке може вважатися науковою фантастикою. Для прикладу перед тим дивився про робота Чаппі – казочка для дітей молодшого шкільного віку лиш із стріляниною і Х’ю Джекманом, по маразму десь на рівні із трансформерами.

А в цьому фільмі навмисне мінімалізовано всі фактори, що можуть відвернути увагу від суті, навіть інтер’єр будинку ексцентричного мільярдера дуже аскетичний – прямі лінії, мінімум декору, живій людині там має бути як мінімум незатишно. Але це все працює на посилення напруги і більший психологізм.

Власне головне питання фільму – це тест Тьюрінга – чи може штучний інтелект думати. Лише дещо ускладнений.

Це поверховий шар. Якщо копнути глибше, то там проблема, над якою ламають голови тепер – бо часу лишилося вже обмаль – кращі мислителі світу. наприклад Стівен Хокінг та Білл Гейтс саме через це питання категорично проти створення штучного інтелекту. Яке саме – здогадайтеся, не буду ж я спойлерити))

Це реально зараз відбувається. нема гарантії, що в якомусь будиночку у лісі… ну ви розумієте… Тим більше там чітко вказано хто саме це робить – аналогії із найбільшим пошуковиком більш ніж прозорі.

Цікаво, що думки глядачів діаметрально протилежні, одні кричать “шедевр” інші ж “фігня”. Істина десь посередині. Фільм безперечно дуже сильний. Але одноразовий. І не вартий походу в кінотеатр, тому, що навіть з мобільного телефону ви побачите все, що потрібно.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *