Том Круз не молодіє, власне, як і ніхто з нас. Але, на відміну від багатьої із нас, він усе ще в формі. Про що й мають свідчити і неможливі місії, і Джек Річер. Щоправда, останній фільм вийшов якийсь надто вже ніякий.
Ну, крутий герой. Ну, інтрига. Перестрілки, погоні, бійки. Все як у всіх, так би мовити, нічим не гірше. Але й не краще. Бо це все вже стільки разів бачено-перебачено, що вже не викликає вау-ефекту. Зазвичай в останні роки це компенсують або дуже дорогими спецефектами, або несподіванками у сюжеті, або, принаймні, гумором. Тут же нічого такого немає.
Мало того, сценаристи не надто морочилися, щоб якось правдоподібно вести героїв від сцени до сцени. Щойно вони оточені з усіх боків і тут раз… і вже їдуть віддаляючись у якомусь автобусі. Здогадайтеся самі, як вони вислизнули. Ну або книжку почитайте про цього Джека. Але тоді навіщо фільм?
Також іноді незрозумілі (або погано передані) мотиви героїв. Наприклад, навіщо Джеку раптом заманулося рятувати дівчину, про яку він ще кілька годин тому й не знав, мало того був практично впевнений, що то не його донька?
Хоча з точки зору образу тут якраз усе ок. Людям подобається бачити, що герой не просто справедливий, а ще й співчуває і береться, з ризиком для життя, захищати будь-кого. Тобто перед нами той же Супермен і Бетмен лиш у образі простого відставного солдата. Адже люди так люблять казочку про те, що хтось обов’язково прийде і захистить, покарає всіх поганих і зробить усім добре. Обов’язково хтось, тільки щоб самим людям нічого не робити. Ну це вже тема для іншої розмови.
Загалом, якщо вам не шкода грошей і маєте повно часу – можна і в кіно сходити. Але краще запасіться терпінням, поки з’явиться відомо де))
Моя оцінка – 5 із 10.
