Робот навчився стрибати і долати перепони

Це вже не фантастика – відтепер роботи уміють не лише ходити і відкривати двері, а й стрибати та долати перепони. Поки що (як стверджується) за допомогою маркерів, але розробники із Boston Dynamics кажуть, що також із допомогою камер та обчислень. І це трохи лякає. Бо розробники пов’язані із армією, а отже вони роблять не няших помагальників, а солдатів. І навіть якщо ще нема штучного інтелекту, який би мріяв захопити світ, то є повно хворих на голову людей, які заплатять за таких солдатів гроші. Сильних, невразливих, здатних пройти будь-де. Чи не означає це, що пора вчитися тих роботів знищувати?

Людина-мураха і Оса: не варте уваги окрім післямови

Подивився “Людина мураха й Оса”. Ще з трейлеру було зрозуміло, що до кінотеатру йти не варто. Навчені мурахи, якими можна командувати голосом… Це навіть для коміксів занадто. Сцени із карколомними трюками майже повністю увійшли у трейлери. Єдине, що побачити таки слід – це післятитровий шматок. Бо він пов’язаний із останнім фільмом про Месників.

У Німеччині дизелі замінять на водневі поїзди

Німецькі перевізники, що мають дизельні поїзди у Нижній саксонії, там де немає ліній електропередач для електричок, все ж вирішили, що транспорт повинен бути екологічним. Французькі розробники, до речі ті самі, що створили надшвидкісний TVG, розробили потяг, для якого паливом буде водень. Окрім зниження шкідливих викидів до нуля такий транспорт також створює менше шуму. Скільки такий поїзд коштує, не розголошується, але однозначно він дорожчий ніж дизелі. Хоча потім і значно дешевший у експлуатації.

Система не впустила господаря додому, бо сплутала з Бетменом

Коли власник будинку B. J. May прийшов додому і натис кнопку, щоб відчинити двері і увійни, система Nest заблокувала двері. Причиною стала майка господаря, на якій було зображено Бетмена. Система розпізнавання обличч звернула увагу саме на малюнок, а не на реальну людину, і розцінила Бетмена як незнайомця, що намагається увійти. Власник скористався пін-кодом, крім того він міг дозволити собі вхід через мобільний додаток, глянувши й який і зрозумів у чому проблема, тож у цьому інциденті жодної шкоди нікому заподіяно не було. Але факт попри сміх також викликає побоювання – наскільки ці системи реально здатні виконувати свої функції.

BMW зробили автономний мотоцикл

Відомий німецький виробник показав проект, робота над яким тривала кілька років – мотоцикл, який здатен їхати без людини. Як заявили у компанії, метою було не стільки створення автономного транспорту, скільки дослідження безпеки руху і можливості коригувати людські дії, щоб вони не призводили до трагічних наслідків. Тим не менше, маємо транспорт, що може, наприклад, доставити вантаж туди, куди не проїде автомобіль і є небезпека для людей. Чомусь згадався Термінатор, четвертий, якщо не помиляюся))

… І свій шлях широкий (тверда НФ, погляд у найближчі сто років)

Майже наші дні

Вперше я побачив її на випробуваннях крокуючого танку, куди потрапив майже випадково – замінюючи оператора онлайн-порталу “Всінашіновини”. Випадок.
Вона була майже мого віку. Висока і струнка, хоч не сказав би що худорлява, із коротким світлим волоссям і добре припасованою військовою формою. На початку ми її майже не бачили, вона швидко пройшла до танку і вправно, за секунду, влізла досередини. Було трохи дивно бачити в головній ролі дівчину. Хтось із вищих чинів коротко пояснив, що саме буде відбуватися. Головним чином для нас, журналістів, бо інші присутні були в курсі. Після цього через кілька хвилин коротко ревонула сирена, прозвучала команда до початку. (більше…)

Чарльз Соул: Рік оракула. Чи стануть люди кращими?

Я ще з анотації очікував чогось цікавого і не помилився. Книга виявилася навіть кращою. Така собі суміш усього популярного. Тут і детектив, і погоні, і урядові організації, що викрадають людей, і простий музикант, що волею випадку став героєм тих всіх перипетій, і чималі гроші, і все все все. І над цим усім таємнича сотня пророцтв, що незмінно збуваються.

Головне питання, звичайно ж, старе як світ. Якщо пророцтва збуваються, чи означає це, що люди діють не по своїй волі? Чи навпаки, пророцтва збуваються саме тому, що люди діють так як хотять? Чи робилася б ваза, яку зачепив Нео у Матриці, якби Піфія не звернула його увагу на цю вазу?

Тема, що дає практично безкінечний простір для спекуляцій та маніпуляцій. Для гри уяви. І хоч автор має свою відповідь на ці питання, принаймні у рамках сюжету, вона не є абсолютною і цим приваблива.

Трохи дисонансом “звучить”, якщо так можна сказати, поведінка головного героя. У моменти, коли йому нічого не загрожує, він свідомо робить дурниці, весь час сумнівається, ламає собі голову над сутністю пророцтв, загалом, поводить себе як нормальна людина. А у критичні моменти, де кожна проста людина мала би тупо відключитися від страху чи відчуття відповідальності, герой раптом стає мало не Суперменом. Але цей нюанс не заважає в цілому сприймати історію.

А історія дуже динамічна і подана якраз зручними для читання уривками, щоб не знудитися довгими шматками тексту, вочевидь автор добре знає про фрагментарне сприйняття, виховане сучасними медіа. Та й сам він приклався трохи, бо є також автором кількох відомих коміксів, пошукайте в Мережі, якщо цікаво.

Процитовані на обкладинці відгуки критиків обіцяють також сатиру на наш світ. Але якоїсь особливої сатири я не помітив. Так, світ змальовано непривабливий. Але ж ми це все бачимо щодня. Можна сказати жахаємося щодня. Настільки щодня, що майже звикли. Як би це погано не було. Утім цілком допускаю, що саме намагання хоч трохи змінити світ, як би це наївно не звучало, і вело автора. Бо крізь усю поп-оболонку, крізь таємниці, крізь карколомні події, катастрофічні наслідки, крізь усе це майже чути заклик “будьте кращими”.

І ось тут я цілком погоджуюся.
Бути кращими – це те, що людям аж ніяк не зайве сьогодні. І можливо світ тоді стане трохи затишнішим. Чого всім і бажаю.

Коріння Всесвіту – серйозні питання у фантастичній обгортці

Власне обгортка (як у прямому так і в переносному сенсі) стала причиною, чому я купив книгу Олексія Диканя. Люблю фантастику (наукову) і намагаюся купляти все нове, особливо українських авторів. Щоправда у цьому випадку вийшла помилка. Щоб не псувати читачам враження наперед, зазначу, що у самій книзі написано “фантастичний роман”, а при теперішньому дуже вільному і широкому трактуванні жанру це дозволяє будь-які викрутаси, фактично усе, що не реальне. Тоді все ок, вважайте, що я попередив лише прихильників твердої наукової фантастики.

Спочатку про погане 🙂

Власне фантастика тут присутня у двох лініях. По перше це космічна станція, на якій не лишилося людей, аж поки штучний інтелект станції виявляє в якомусь відсіку людський ембріон. По друге це історія про старого чоловіка, що спілкується із цифровими привидами своїх друзів.

Одразу щодо другого. Поки читав все намагався згадати де ж я таке вже зустрічав і врешті таки згадав. У другому сезоні “Чорного дзеркала”. Майже один в один. Не буду звинувачувати автора у плагіаті, бо декотрі ідея справді витають у повітрі і їх одночасно може вхопити кілька людей. Але це трохи змазало відчуття оригінальності.

Що ж стосується зорельота і хлопчика, а потім юнака на ньому, то навіть відлуння Хайнлайна (Гайнлайна?)) не завадило насолодитися повною мірою саме цими частинами книги. Тому, що тут ситуація вибудовувалася дуже цікаво. Але. Але весь науково-фантастичний антураж тут лише для декору, не відіграє жодної ключової ролі. Дія цілком могла відбуватися в будь-якому ізольованому мікросвіті, та хоч би й у єгипетській піраміді. Там, до речі, було б логічніше, що істоти, які виконують допоміжні функції відчувають біль і злість.
І оце відчуття фантастики як декорації теж змазало враження, бо ж я хотів книгу саме в цьому жанрі, а отримав дещо інше (і можливо тут більше приклався маркетниг аніж автор).

Тепер про хороше.

Якщо абстрагуватися від жанру, то книга сильна і глибока. Питання, які піднято, хоч і обговорюються не одне століття, але зовсім не втратили своєї актуальності. Навіть більше – як показує автор, у недалекому майбутньому вони можуть стати ще більш критичними. Питання ці стосуються можливо найбільш базового – хто є людина і чи є у нас свобода. Через низку історій, декотрих міцно пов’язаних між собою, а декотрих лише дотичних через одну містичну постать, ми бачимо як в різних варіаціях це питання (а також інші, не менш цікаві) постає знову і знову.

Дехто вже можливо здогадався, що тут не обійшлося без релігійних моментів. І хочу сказати, що автору вдалося пройти по лезу ножа і не скотитися ані у бік фанатичної віри, ані в протилежний. Ось за це дуже дякую.

Ідея про те, що штучний інтелект може взятися приміряти на себе зовсім іншу роль і лякає і вимагає всебічного вивчення, тому що він ось-ось з’явиться в реальності. А ми окрім тотальних страшилок типу Скайнета і Матриці жодних інших концепцій не виробили.
Взагалі саме цю частину книги – про ШІ та хлопчика я вважаю найбільш вдалою і такою, що дуже спонукає до осмислення і переоцінки декотрих здавалося б традиційних уявлень.

Також можу звернути на цю книгу увагу поціновувачів інших жанрів – психологічний роман, містичний роман, магічний реалізм, фентезі, епічний роман. Можливо й справді хороша книга не повинна чітко відповідати рамкам якогось одного конкретного виду. Це може як привабити відповідну цільову аудиторію так і стати перепоную для висловлення думки, меседжу. І я жодної хвилини не пошкодував, що купив і прочитав цю книгу. Сподіваюся, вам вона теж сподобається.

Гугл представив фізичний ключ від акаунтів

На черговій конференції Гугл показав USB ключ Titan Security Keys, що дозволяє двофакторну верифікацію входу в акаунт лише за наявності фізичного носія коду. Це набагато безпечніше ніж верифікація через СМС, яку можуть перехопити створивши клон телефонного номеру.

Це не перший подібний пристрій на ринку, зокрема пишуть, що схожі функції має Yubico’s YubiKey та кілька інших. За їх допомогою можна верифікувати логін не лише до гугл-акаунту, а й до Dropbox, Facebook та Github.

Ці ключі можуть працювати не лише із комп’ютером, а й з мобільним телефоном, оскільки мають такж Bluetooth. Точну ціну поки що не оголошували, є тільки інформація, що це буде між 20 і 30 доларів США.

Схоже, що скоро із собою треба буде носити не лише ключі від квартири, а й від електронної пошти))

Nissan випустили повністю електричний будиночок на колесах

На Мадридському автосалоні Ніссан представила мінівени-кемпери, що мають лише електродвигуни – e-NV200 Camper (джерело). Заявлено, що батарею можна зарядити за годину і проїхати трохи менше як двісті кілометрів. Тобто, якщо зупинятися не в дикій природі, а в кемпінгах із електропостачанням, цілком можна здійснювати подорожі сім’єю, або компанією.

Є варіант із розкладним дахом і спальним місцем угорі, а є із розкладними сидіннями прямо всередині.

Ціна – 25 125 доларів. на жаль на даний момент продажі лише на території Іспанії.

Прямо на очах електромобілі займають все більше ніш і це дуже добре з точки зору екології.