Zorro | Легенда Зорро (2005)

такий собі середненький фільм про чергового (а за хронологією мало не першого) американського супергероя в масці. Наймачіший мачо Антоніо Бандерас тут на своєму місці, продовжує традиції “Відчайдуха” але в більш комедійному ключі.

Взагалі дуже раджу коли хочеться щось подивитися і при цьому не особливо переживати за героїв, посміятися, помилуватися на спецефекти і трюки, загалом розслабитися. Більше фільм ні на що не претендує, хоча ідеології в ньому вистачає, але вона для тупих американських школярів і втиснута настільки грубо, що можна не звертати уваги. Ще фільм чимось нагадує “Дітей шпигунів” – не тільки Бандерасом)) Такий самий тато – супер, мама – супер і малий теж супер, загалом всі супергерої.

Там у Зорро ще кінь був… та тварюка п’є, курить, відригує, загалом такий дуже американський кінь)))

Мультфільм Valiant | Веліант: пернатий спецназ (2005)

Прикольний мультик зроблений у дусі старих англійських фільмів про 2-гу світову війну. Принаймні кілька сцен і типажі героїв були схожі на те, що я бачив у фільм “Міст Ватерло” (інших подібних я просто не мав можливості дивитися, але підозрюю, що свого часу їх було випущено багато). Ну є там ще стьоб над іншими фільмами, наприклад над “Армагеддоном”.

Втім ці всі моменти можна вільно випустити з уваги. Мультик сам по собі прикольний і для дітей дуже цікавий (суджу по доньці). (більше…)

Все змінюється…

Іноді дуже цікаво перечитати що саме писав з того чи іншого приводу.

Ось наприклад запис чотирирічної давності:

7.6.05 18:51 igordejak
“Привид у латах”
Як на мене – прикольна ненауково-фантастична анімешка. Однак місцями ДУЖЕ красиво, місцями сильно віддає кіберпанком. Про дівчину-кіборга (живий мозок), яка виконує різні спецзавдання, а потім на її шляху зустрічається програма, що усвідомила себе і…
А, що сюжет розказувати. Якщо ви любите як японці малюють фантастику, треба подивитися обов’язково.

Одразу видно, що першого разу цея анімешка мене зачепила лише поверхово. З того часу я передивився її кілька разів, побачив і другу і третю частини і навіть нещодавно закачав собі перероблену першу – “Ghost in the shell 2.0”. Просто фантастична річ. Дуже атмосферна і дуже місцями непроста. Словами передати практично неможливо, наскільки чіткі з’являються емоції. Музика заслуговує окремої уваги – також знайшов у інтернеті і деякий час ходив слухаючи її і тільки її. Японські мотиви іноді поєднані з сучасними ритмами – суміш просто вибухова. Загалом якщо раніше “Привид у латах” був для мене прохідним, то тепер однозначно в першій десятці особистого рейтингу.

Франсуа Озон: 5X2 (2004)

мелодрама…

Фільм так собі. Безперечно серйозний і може навіть місцями глибокий, але загалом тема його буденна і банальна (згоден, що від того не менш важлива).

Починається все з розлучення, а потім нам задом наперед показують розвиток стосунків пари. Назва фільму розшифровується як п’ять історій про двох. Як можна здогадатися закінчується все наперекір американцям не хепіендом а щасливим початком. (більше…)

Herbie: Fully Loaded | Шалені перегони (2005)

(в оригінал “Хербі: повне завантаження”).

Нова стандартна американська комедія про старенький Фольксваген-жук, який (звичайно ж) дає жару всім суперновим автомобілям. Жодної логіки, але весело. Комп’ютерні ефекти зробили жука живим, він підморгує, б’ється дверцятами і капотом, плює маслом і їздить як жодна інша машина. (більше…)

The Island | Острів (2005)

Щось останнім часом мало випускають на екрани наукової фантастики. Настільки мало, що на безриб’ї й “Острів” – хороше кіно. Хоча насправді, саме по собі воно аж ніяк (на мою особисту думку) не варте тих захоплених відгуків, які мелькають по інтернету. Просто якісно зроблений фільм, там навіть фантастики як такої практично нема, та й спецефекти, що зазвичай допомагають фільмам називатися фантастичними, якось не вражають. Такі спецефекти є тепер у будь-якому бойовику і зосереджені вони головним чином на погонях, вибухах та іншій неодмінній для “екшн” атрибутиці. (більше…)

Франсуа Озон: 8 femmes | 8 жінок (2001)

Починав дивитися фільм без ентузіазму, бо перед тим нещодавно подивилися “5Х2” того ж режисера і воно мені не дуже сподобалося. Але цей фільм повністю реабілітував його! Просто чудове кіно. Стьоб практично в кожній сцені, іронія у всьому, іноді ледь помітна, а іноді (для американців) просто брутальна. От говорять говорять героїні, напружена сцена і раптом БАХ! – починають співати.Прямий натяк на захоплення америцькими мюзиклами. ще треба сказати, що музичні паузи хоч і є несподіваними дуже точно розраховані, мовби задають ритм фільму і ділять його на дії, як у театрі (що не дивно, бо знято його за п’єсою). Сам сюжет майже до кінця – пародія на детективи Агати Крісті, а от у кінці… ні не буду казати, дивіться і отримуйте задоволення. А ще, знаєте де більше всього рецензій – на лесбійських сайтах)) Здогадайтеся чому)) Ну і що мене найбільше порадувало – фільм побудовано на жіночій логіці. Тобто я сидів і час від часу піднімав щелепу з підлоги, бо то просто в голові не вміщається як вони там у фільмі думають)))

Банки та послуги

Ще коли кризи не було деякі банки аби не марудитися з комунальними платежами поставили такі відсотки, щоб у людей просто не виникало бажання платити через конкретний банк, наприклад “Приват” для всіх зробив комісію у 20 грн (тоді це було 4 долари) за будь-який платіж. Тобто треба, наприклад за ліфт заплатити 15 грн, давайте ще 20. Правда так вони ще й хотіли всім свої картки впарити, бо зазначали, що власникам карток від Привата цю комісію платити не треба.

Тепер же бачу оголошення – Приват – комунальні платежі без черг, без зайвих комісій.

Цікаво, якби банки не гребували власне банківськими функціями (а не лише жили лихварством, сподіваючись на кредити за небаченими ніде в світі відсотками) – може б і кризи у нас не було?

Рекламний рекет

Час від часу дивлюся телевізор. Ну там вранці кільканадцять хвилин, поки каву п’ю, увечері іноді. Є реклами, за які би я призначав покарання. Розумію, що в нашій країні все продається і купується, що таке поняття як “совість” давно на смітнику історії, але коли дядечко каже “я представник класної фірми і ми дамо освіту та роботу, але перед цим подзвоніть та дайте відповідь на кілька питань…” і внизу мілкими літерами зазначено ціну –  півдолара за хвилину і зрозуміло, що тест буде тривати як мінімум хвилин п’ять… Я звичайно не можу знати скільки молоді купилося на таке. Щиро шкодую, навіть якщо всього одна людина. А організаторів таких от “розіграшів” треба садити і змушувати безкоштовно на благо Батьківщини десятиліттями працювати, аж поки здоров’я не закінчиться.

А оті рингтони, ігри, тести, вікторини. Я давно вже підозрюю, що мобільники це значно більше зло, аніж благо. І коли дочка дивиться такі реклами і треба довго пояснювати, чому це неправильно, а вона ж іще не обпікалася на шахрайстві, не вірить як таке може бути…

Садити. Садити надовго і всерйоз.