Шерлок Холмс: незвичний поглад на класику

Іноді здається, що є герої, яких неможливо показувати інакше, аніж уже звикли всі глядачі. Але Голлівуд раз за разом ламає ці стереотипи і з культових героїв, до яких усі давно звикли, і люблять саме такими як вони є, роблять геть абсолютно інші типажі. І як не дивно, час від часу це навіть не викликає відторгнення. Остання спроба – Шерлок Холмс. Раніше теж були експерименти з геніальним детективом, то його в наш час заносило, то ще якісь неймовірні метаморфози відбувалися, але він завжди залишався англійським джентельменом, зразком флегматичності та цілковитої влади розуму над усім іншим. Аж тут взяли за основу не оригінальні твори Конан Дойля, а комікси по цих творах і взяли за режисера – щарого англійця, який навіть у своїх кримінальних бойовиках показує джентельменів. Суміш мала вийти вибухова, і так воно й сталося.
Гай Річі, залишаючись вірним головним напрямкам у своїй творчості, зняв кіно, яке все ж сильно відрізняється від інших його стрічок. По-перше, засноване воно на класиці літератури. ну не на самій класиці, а на коміксовій інтерпретації, та все ж… По-друге, режисер зняв стрічку, дія якої відбувається не в наші дні. По третє, тут немає ані Вінні Джонса, ані Джейсона Стетхема.
АЛЕ.
При цьому залишилися найкращі риси, так би мовити “фірмовий стиль” – динамічний сюжет, за яким цікаво слідкувати (хоч тут інртига й не така закручена, як у Snatch), правдоподібне відтворення Англії волоцюг та бандитів, так би мовити те, що за фасадом і звичайно ж гумор. Відмінний коктейльчик вийшов.
О, я знаю, що зараз почнуть плюватися і кидати шапками усі, кому до душі безсмертний образ Холмса, відтворений у радянські часи Лівановим. Мовляв, це американізований Холмс для дебілів, нічого спільного з героєм Конан Дойля, знущання над класикою, ну і тому подібне. Але подивіться уважно фільм. Чи аж настільки відрізняється Холмс гая Річі від Холмса Конан Дойля?
У знаменитого письменника він грав на скрипці, тут лише тренькає, але ж не на гітарі. У книжках він займався боксом, а тут бере участь у боях без правил. Думаю все логічно – де ще можна навчитися битись найефективніше? Стрілянина у власній кімнаті? Так це пряма цитата з книги, там він теж вензель Вікторії малював кулями на стіні. Бойові мистецтва також згадуються Конан Дойлем, у фільмі просто все зроблено дуже видовищно. Загалом тут він просто брудний (бо не має часу на те, щоб подбати про зовнішній вигляд) і часом здається трохи занадто ексцентричним, але хтозна, можливо справжній холмс, якби існував був би саме таким?
Окремої уваги заслуговує антураж фільму. Картинка Британії на порозі віків подана надзвичайно смачно. Попри те, що часто на екрані не найприємніші речі, все вкладається у образ, який вирішив розкрити режисер і кожна деталь працює на цей образ. Є такий напрям у літературі та образотворчому мистецтві – стімпанк, або ж паропанк. Так ось це кіно – дуже добре іллюструє голвні принципи – хтиромудрі механізми та винаходи, зроблені в епоху парових механізмів на фоні далеко не найкращого життя. Дивитися дуже цікаво. Крім того, види Лондона кінця 19 сторіччя, та напівзбудований знаменитий Тауерський міст цілком можна вважати історичними іллюстраціями.
Головний сюжет не пов’язаний із жодним з творів про великого детектива, тут він бореться проти сатаніста, що вирішив захопити владу над усією Британією та ще й США на додачу, але герої, що оточують Холмса, добре знайомі, це, звичайно ж Ватсон (теж значно відрізняється від літературного прототипу), інспектор Лестрейд, єдина жінка, яку Холмс любив, а також у самому кінці з’являється один із відомих ворогів Холмса, це явний знак, що слід очікувати на продовження.
Останнім чсасом жанр “екшн” майже не дає хороших фільмів, тому “Шерлок Холмс” чудова нагода подивитися кіно із детективним сюжетом, закрученою інтригою, напруженими сценами, величними вибухами та видовищними бійками.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *