Мітки: кіно

Людина-мураха і Оса: не варте уваги окрім післямови

Подивився “Людина мураха й Оса”. Ще з трейлеру було зрозуміло, що до кінотеатру йти не варто. Навчені мурахи, якими можна командувати голосом… Це навіть для коміксів занадто. Сцени із карколомними трюками майже повністю увійшли у трейлери. Єдине, що побачити таки слід – це післятитровий шматок. Бо він пов’язаний із останнім фільмом про Месників.

Сходили в кіно

Вперше за кілька років. У відносно новий кінотеатр 5 елемент. Ну нічо так. Екран досить маленький, тому треба квитки в майбутньому брати на третій ряд, не далі, бо вже 5-й досить далеко. Дивилися “Ной” в 3D. Тривимірність посередня, швидка зміна кадрів розмиває зображення і знову ж – розмір екрану. Але в цілому враження більше позитивні.

Металліка. Крізь неможливе. Потужно.

metallica-through-the-never

Я нарешті подивився цей фільм-концерт, якось раніше все не було можливості. І маю сказати, що це дуже круте відео в концертній частині і трохи перекособочене у художній. Тому враження двоякі.
Що стосується виступу – все ідеально. Настільки, що від захвату моментами аж подих перехоплює. Давно знайомі композиції у неперевершеному шоу, де сценічні трюки і картинка найкращі з усього, що було в Металліки до цього часу. До речі, дуже шкодую, що не бачив у 3D, можливо ще буде така можливість, судячи з коментарів саме це основна фішка, бо забезпечує ефект присутності прямо серед музикантів на сцені. (більше…)

Вовк з Уолл-стріт: секс, наркотики і гроші

Я не додивився фільм. Я не осилив навіть половину. Я просто не можу дивитися на те як дебіли мають можливість витрачати неймовірні суми грошей на всяку фігню. Я не розумію як можна це смакувати. Ну ок – режисер мабуть хотів, щоб навіть найбільш товстошкірих пройняло. Але ж це реально якесь абсолютно нелюдське сприйняття речей. Звісно, що гроші розбещують. Я це знаю. І дивитися підтвердження не хочу. Можливо це кіно має якийсь месидж, якусь повчальну теорію. Без мене будь ласка. Я надто ціную свій час щоб спостерігати за оргіями і постійним спуском багатьох тисяч доларів істотами, яких і людьми назвати важко. Навіть якщо герой потім стане хорошим, усе зрозуміє і очиститься. В дупу таких героїв. Більше схоже на якісь недолугі юнацькі мрії про те, що можна робити якщо стати офігенно багатим. Десь на одній поличці з порно. В дупу таке кіно.

Американська афера: мелодрама й нерви

American-Hustle

Почну з назви – “Американська суєта” більш точний переклад англійського American Hustle і точніше відображає суть. Бо хоч аферисти у фільмі й присутні, в цілому їхні дії значно більше нагадують якийсь броунівський рух аніж красиві сплановані акції. Фільм взагалі дуже хаотичний і цим схожий на людське життя, коли плани нічого не варті і лише вміння реагувати на ситуацію дозволяє вижити.
Зате все красиво. (більше…)

Казки і фільми жахів як інструкція

Сьогодні Хеловін, який уже міцно увійшов у голови та серця молоді, хоч ніколи не відзначався у Закарпатті. Ну але глобалізація та мас-медіа продукти зробили свою справу. Я вже певний час ламаю собі голову над привабливістю всіляких спроб злякати себе і ближніх і не знаходжу відповіді – ну що може подобатися в усілякому жахіттю?

Але я, здається, розумію чому існують фільми жахів. (більше…)

Прометей / Prometheus (2012)

Навіть при майже повній відсутності за останній час фантастичних фільмів – розчарований. Джуе чітке враження, що Рідлі Скотт не поважає глядача і для більшої динаміки та напруги жертвує останніми частками правдоподібності і достовірності. А це ж наукова фантастика! Вона має бути бодай в чомусь наближена до реальності! Автор же зробив героїв настільки далекими від нормальних людей, що всі фантастичні елементи здаються більш правдоподібними. (більше…)

Інтернет-пірати не дають заробити?

Десь у новинах промайнула заміточка про Ілієнка, який жаліється, що через появу його фільму “ТойЩоПройшовКрізьВогонь” у інтернеті, він не зможе заробити стільки грошей, скільки сподівався. Прекрасно його розумію як людину і митця. Не все (особливо кіно) можна робити на ентузіазмі, хочеться часто й віддачі. АЛЕ, наприклад в Ужгороді цей фільм крутили рівно два (!) дні о 15 та 17 годині. Як я мав подивитися це кіно? Як міг заплатити гроші? А що з фільмами, які взагалі ніколи тут не демонструвалися й не будуть?

Я вважаю (хоч це звичайно не режисер має робити), що замість плакатися про поганих інтернет-користувачів, кіноіндустрія мала б реалізувати простий механізм покупки фільму (файлу, можливо захищеного паролем) прямо в мережі. Щоб “заплатив, скачав, подивився” і все це не встаючи з крісла – технології та швидкості давно вже дозволяють це робити.