Фото для привернення уваги))):
Мачете: геніальний стьоб
З перших же кадрів фільму (якщо, звичайно присутнє почуття гумору) стає зрозуміло, що Родрігес вирішив поцілити двох, а то й трьох зайців одночасно. Це і екшн-бойовик, і стьоб-пародія на всі подібні фільми, а ще роповідь про мексиканців у США, ну і ще треш, його тут хоч відбавляй, спеціально для поціновувачів жарну. Але на першому плані виявилася саме комедійна складова, вочевидь режисер на якомусь етапі підготовки до зйомок (а може й з самого початку) зрозумів, що ніхто всерйоз це кіно не сприйме, а тому вирішив, як то кажуть “відірватися по повній”.
Звичайно ця стрічка з’явилася не на голому місці, всі, хто дивиться кіно, чудово знають звідки корені ростуть, це й пафосно-героїчний “Десперадо”, і трешовий “Від заходу до світанку”, і коміксове “Місто гріхів”, і навіть серйозна “Нація фаст-фуду”, загалом підгрунтя, на якому вирішив порозважатися Родрігес дуже багате. Може саме тому, що все вже раніше ві тій чи іншій формі було – і вирішено зробити майже КВН-івську стьоб-нарізку.
Ще навіть до початку основного сюжету, у такій собі традиційній для всіх бойовиків, починаючи з 70-х, передісторії уже ллється море крові, а ще використовуються смішні але на грані фолу (а для когось і далеко за гранню) жартики, чого вартий лише мобільник, який абсолютно гола дівчина дістає із… ну вгадайте, ага)))
Сюжет взагалі як такий не вартий уваги – це заяложений сценарій, який здається просто подорожує як калька із року в рік, потрапляючи до різних режисерів: герой чесний, відважний і сильний (щоправда тут Родрігес вгадав з актором, він принаймні колоритний, а тому не викликає відторгнення), його підставляють і змушують зникнути, на новому місці ніхто не знає, що це герой, але події змушують йогог знову засвітитися, особливо коли настає нагода помститися давнім кривдникам. Тобто дивитися заради сюжету абсолютно не варто. А от різномантні фішки і приоли, щедро розсипані по всій стрічці цілком варті уваги. Щоб не розкривати інтригу писати про них не буду, скажу лише, що бажано мати відповідний настрій, бо без нього деякі моменти виглядатимуть аж занадто провокаційно.
Склад акторів – окрема пісня. Денні Трехо, Роберт Де Ніро, Джессіка Альба, Мішель Родрігес, Стівен Сігал, Ліндсі Лохан, Чіч Марін – всі імена відомі, можна навіть сказати культові. Щоправда не всі у традиційних амплуа, наприклад Стівен Сігал вперше, здається, помирає на екрані, але всі чудово грають і дарують видовище яке варте уваги. Є у фільмі й серйозна нотка, майже непомітна, лише якщо спеціально звертати увагу – становище мексиканських емігрантів у США. Хоч і подано все весело і з приколами, проблема від того не щезає, просто Родрігес вирішив, що ті, хто не захотів дивитися “націю фастфуду” можливо переглянуть його стрічку і все ж замисляться.
Бажано дивитися в хорошій якості – бойовик все ж таки, хоч і “стьобнутий”.
