Сам мультик сподобався. Файна казочка, продовження пригод Астерікса та Обелікса, галльських воїнів із маленького села, що стримує натиск Римської імперії. Ну та тут римляни з’вилися лише в одному маленькому епізоді, мова ж ішла про вікінгів.
Коротко сюжет: вождь вікінгів почувши фразу “страх дає крила” зрозумів її по своєму і забажав знайти чемпіона зі страху, аби той навчив його літати. А в маленьке галльське село тим часом спровадили одного юнака, аби “зробити з нього чоловіка”. Той юнак всього боявся і вікінги його викрали. Як його яртували і чи врятували взагалі розповідати не буду, бо це ж і є власне кульмінація всього фільму.
Тепер про враження. Відкинувши перший, дитячий рівень сприйняття я особисто побачив стьоб над багатьма сучасними речами. Зокрема той юнак не має ні сили, ні волі, зате він добре вдягається, танцює, має манери, тобто саме той тип метросексуала, який так популярний в американських фільмах. Не гей (бо йому подобається дочка вождя вікінгів), а саме метросексуал. На відміну, від американського бачення цього типу (ідеал чоловіка) у мультику над ним сміються попри всю політкоректність (за що мені особисто французьке більше подобається ніж американське))). І навіть у кінці, хоч і визнають його право на існування і навіть по своєму його люблять, усе ж не роблять його головним, як це зробили б американці і не доводять, що саме такі люди успадкують майбутнє.
Ну та може мені це все й привиділося))))
Взагалі маленьких моментиків із стьобом над фільмами й ситуаціями вистачає, тому я подивився цей мультик із таким же задоволенням, як і мала. Хоч вона бачила своє, а я своє.
Чи варто йти в кінотеатр? Мабуть таки ні. Чудово можна подивитися і вдома.
