Жанр далеко не новий і єдине свіже у цьому фільмі – сім близнючок, які живуть одним життям. Ну, принаймні намагаються. Тлом для цієї історіє є недалеке майбутнє, коли ресурси планети вже настільки скоротяться, що кожній сім’ї дозволять лише одну дитину, всіх інших забирають і заморожують “до кращих часів”. Ну й звичайно одного дня все йде шкереберть. Щезає одна із сестер і інші мають зрозуміти що сталося.Більшість моментів одинакові для всіх антиутопій. Влада уособлює зло, під прикриттям благих гасел. Сила і перевага на боці влади, звичайно. Технології чомусь на рівні сьогодення і про майбутнє свідчать лише прозорі екрани комп’ютерів та замість мобілок браслети. Хоча з іншого боку, якщо у світі занепад – це не дивно.
Є й свої особливості.
Оскільки кіно європейське, то воно значно жорсткіше за голівудські. Драма сильніша, деякі сцени за емоціями аж зашкалюють, я чув жіночі вигуки в залі “Ні!”. Смертність у фільмі також досить висока. Загалом все що можна було зробити, щоб глядачі себе почували незатишно і пройнялися ситуацією – зроблено.
Ще одна фішка, це власне сім сестер, їх усіх грає Нумі Рапас, відома глядачам за головною роллю у “Дівчині з татуюванням дракона”. Сестри чомусь абсолютно різні, хоча вони близнючки і виховувалися в однакових умовах. Ну, мабуть саме так режисер вирішив показати свою майстерність, а також яка класна акторка Нумі. Треба сказати, що грає вона справді класно. Сцени, де є всі сестри спочатку викликають захопленням. Правда потім воно щезає, бо події розгортаються так, що вже слідкуєш лише за сюжетом.
Чи варто це кіно дивитися? Дуже на любителя. Якщо хочете полоскотати собі нерви – обов’язково. Особисто я не люблю такі драми і пішов більше через відсутність альтернатив. Я б залюбки подивився голівудську версію де всі сестри мають якісь суперталанти і розправилися із тоталітарним режимом самотужки. І при цьому всі вижили. А в цьому фільмі вийшло правдоподібніше і тому не так цікаво.
Моя оцінка – 6 із 10.
