Фердинанд: добро має бути з кулаками… тобто рогами

Черговий дуже класний мультик! Із дуже правильно розставленими акцентами. Так правильно, що ще б трохи і вже би було нецікаво. Дуже легко перетворити правильні думки у нотації та повчання. І дуже важко їх подавати у цікавій формі. Але цього разу здається все вдалося.
Жив собі бик. Вірніше, спочатку маленький бичок. І вирощували його, як і інших бичків для корриди. Для звитяжних боїв і слави. Так їм казали. Але наш бичок не хотів битися, його більше вабили квітки. І одного разу він утік. Майже випадково.

І опинився в раю. Ну тобто у господарстві, де вирощували квіти на продаж, і всі його любили і ніхто не під’юджував битися. Бичк виріс могутнім биком. І добрим. Мухи не скривдить, принаймні навмисне. Але його розміри налякали мешканців села, потім сам бик злякався і потрощив купу всього, тож його спіймали. І відправили туди, де він виріс.
Ну з сюжетом все ясно так? І що там буде далі розповідати не варто.

Про що варто сказати.

Багато справді веселих і смішних сцен.
І багато моментів, особливо в кінці, коли навертаються сльози. Дуже вже світ несправедливий до бика, який не хоче битися. Утім до тих, хто хоче битися, також несправедливий. Світ взагалі несправедливий. І єдине що у ньому важливо, це бути поряд із тими, хто тебе любить, а не ненавидить.
Така от проста мораль.
Ну й ще трохи про те, що у заголовку.
Бик був реально могутнім. Якби не це, то не пережив би й половини пригод. І ніби переживаєш за нього і в той же час розумієш, що він сильний, він зможе. І це класно. Було б непогано, якби все справді хороше й добре в цьому світі було сильним. Ех мрії.
А мультик справді хороший.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *