Воїни світла: нестандартне вампірське кіно

На хвилі загального інтересу до вампірської тематики австралійські кінематографісти вирішили і собі трохи заробити грошенят, а для цього зняли чергове вампірське кіно. Утім, треба чказати, що вийшло воно не схожим на інші стрічки цього напрямку. В хорошу сторону відрізняється чи в погану, судити, звичайно ж, вам.

За сюжетом вампіризм не був ознакою, що поділяє два біологічні види, а став наслідком якоїсь епідемії. Вона дуже швидко охопила майже все населення і як наслідок – світ став вампірським. Вампіри бізнесмени, вампіри простий люд, вампіри на екранах телевізорів, вампіри вояки, загалом усі-усі. Цивілізація вампірів. Кров продають у закусочних, доливають у каву, дарують на день народження. Але оскільки людей все менше, то й необхадного для вампірів продукту починає не вистачати. Майже вперше в кіно доведено до логічного завершення ідею про існування вампірів. Оскільки вони сильніші, спритніші і ще й безсмертні, то логічно, що дуже швидко люди виявляються у меншості. Чомусь саме цей фактор завжди випускають із виду усі послідовники Брема Стокера, коли пишуть чи знімають не про одного єдиного Дракулу, а про організовану громаду. І голод, що після цього настає теж цілком логічний.

У фільмі цю проблему намагаються вирішити створенням штучної крові, але експеременти ні до чого не приводять. Аж раптом один із вампірів, що дуже співчуває людям, дізнається, що існує спосіб знову стати людиною.

Ну власне навколо цього весь сюжет і крутиться. Мало вампірів насправді хочуть повернення, адже людське життя таке недовговічне. Але й альтернатива не приваблює – голодні вампіри втрачають розум і стають виродками, на яких полюють свої ж армійські загони. (До речі сцена про те, як їх витягають на сонце, аби всі згоріли викликає мало не співчуття.)

Взагалі знято кіно дуже на хорошому рівні, хоч іноді й не вистачає масштабності притаманної голівудським блокбастерам. Не останню роль зіграв у цьому і Віллем Дефо – дуже вже цікавий образ вийшов у цього актора, втім у нього здається і немає нецікавих.

За стилістикою стрічка дуже наближається до хороших фантастичних фільмів про недалеке майбутнє, хоч є й виняток – тут багато крові. Як же ж без цього у вампірському кіно? Відра крові, сотні літрів щедро розбризкані режисером щокілька хвилин по всьому фільму. Вийшло трохи занадто, я просто перестав сприймати її і фільм з трилера перетворився на бойовик. Власне стрічка і так на межі, а така кількість крові упевнено переносить її у категорію “треш”. Хоч треба визнати, що треш вийшов високоякісний і цілком заслуговує на перегляд, особливо якщо вам набрид ажіотаж навколо “Сутінків” та інших класичних представників жанру.

Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *