Навіть важко сказати про що цей фільм – про власне зоопарк, чи про те, як сім’я переживає втрату (за сюжетом дія відбувається невдовзі після смерті дружини героя і матері двох дітей). Мабуть зоопарк тут усе ж виступив лише як цікавий фон, а шкода, бо тема сама по собі могла б стати чудовим сюжетом.
Отже про основну лінію – герой, щоб відволіктися від депресивних думок і щось змінити на краще купує будинок. Майже ідеальний але з “доважком” – за умовами він також бере на себе турботу про звірів невеликого зоопарку, що існував при будинку. Тут був цікавий момент, коли герой чітко усвідомлював, що йому це не потрібно і що буде важко, і що він не справиться, але все ж вліз у справу, бо побачив якою щасливою була його мала донька. І прогнози справдилися, йому справді довелося досить сутужно, адже зоопарки це далеко не найлегший бізнес із можливих. Зате точно можна сказати – нудьгувати не довелося нікому.
Майже весь фільм через подвійність почуттів героїів і того, що з ними насправді відбувається настрій балансує між драмою та комедією, і, треба сказати, що все ж баланс витримано, ще б трохи і була драма, причому не з найкращих, але на щастя все склалося добре. Попри всю, здавалось би безвихідь, герої таки знаходять сили жити і діяти, а це можливо і є найголовніше в житті, все інше додається автоматично.
Звичайно, тут крім основної проблеми герої ще мають цілу купу супутніх, ну там турбота про звірів, підлітковий вік, закоханості, конфлікт поколінь і таке інше. І майже в усіх випадках висновок один – потрібно докладати зусиль і намагатися розуміти інших.
Як противагу психологічній сфері і справді серйозним речам показано життя людей поряд із невеликою кількістю тварин, комедійних ситуацій не бракує, хоч іноді пригоди й не зовсім безпечні, але це виглядає скоріше як нагадування “Обережно! Дика природа” – одна втеча ведмедя чого варта. також більше комедійним виглядає ситуація із бюрократом, що дає дозвіл на роботу зоопарку, хоч якщо замислитися, то насправді такі люди теж потрібні. Як заявив “негативний герой” новому власнику – “Я тут не для того, щоб полегшити ваше життя, а щоб подовжити життя тварин”. От лише на відміну від українських реалій, коли власники виправили всі помилки той дав дозвіл без усяких хабарів, і ще він там був усього один, а не цілий перелік служб, як у нас.
Досить дивно було бачити у ролі турботливого татуся Мета Деймона, але ще дивніше – Скарлет Йохансон у ролі простої дівчини, майже з ферми. Зате всі інші герої, так би мовити другого плану, надзвичайно колоритні і органічні, особливо це стосується звірів)) Єдиний виняток – маленька дівчинка – надто позитивна, все розуміє, всьому посміхається, це скоріше ідеалізована уаява про те, якими можуть бути маленькі дітки, принаймні в житті я таких не бачив.
Дивитися кіно однозначно варто, гарне, тепле, місцями смішне, місцями серйозне, змушує співпереживати і думати, тобто таке, яке й має бути хороше кіно.
Відгук про кіно / серіал
