Категорія: Відгук про кіно / серіал

Хранителі ставлять несподівані питання, або як “комікс-фільм” може бути “артхаусом”

Здавалось би, чергова історійка про суперменів – людей у масках і чудернацьких костюмчиках, принаймні на початок перегляду нічого більше, аніж подивитись на карколомні трюки та комікс-сюжет, я не очікував. І жорстоко помилився. Кіно виявилося глибоким і важким. І при тому, що все вище перераховане також було в наявності, паралельно розгортається геть альтернативний кінопогляд, який раптово виходить на перший план і шокує, перевертає з ніг на голову, грає не за правилами, а тому перегляд із задоволення став напруженими роздумами і емоційними “гірками”.До речі про альтернативність – реалії світу у цьому фільмі також трохи відрізняються. Наприклад у США Ніксона не погнали у відставку і він навіть обирається на третій термін (розумію, що для більшості це майже нічого не означає, але повірте, можливо навіть мапа світу була б зовсім інакшою, якби такий варіант було втілено). (більше…)

Home – дім, який ми втрачаємо

Цей проект досить сильно піарився, а тому писати про те як його створювали, навіщо створювали і тому подібні “офіційні” відомості вважаю нема сенсу. Зупинюся конкретно на фільмі і тих емоціях, які він викликав.
Перше – візуальне сприйняття. Просто неймовірне враження. Вперше настільки сильно пожалкував, що вдома немає величезного екрану. Фантастичної краси зйомки, просто неймовірні, красиві до майже болісного відчуття, коли хочеться щоб кожна сцена тривала, і тривала, і тривала… На планеті Земля справді є на що подивитися, але навіть те, що створювали люди, навіть те, що не повинно бути на поверхні, знято настільки чудово, що майже нема слів, які б дали змогу описати все адекватно. Один з яскравих прикладів “Краще раз побачити, ніж сто разів почути”. (більше…)

Нічого особистого… і нічого хорошого

Чудовий приклад того, як прекрасна ідея може породити сіренький і нудненький фільм. Коли я прочитав анотацію і лише почав дивитися – то думав, що на мене чекають захоплюючі моменти, боротьба таємних сил, двобій інтелектів. А в результаті я навіть не додивився з першого разу, зміг лише наступного дня завершити.
І здавалось би: чудові актори, хороша тема (промислове шпигування може бути не менш захопливим аніж політичне), а головне – інтрига! Але на жаль…
От наприклад герої – такі собі джеймсибонди, суперпрофесіонали. А переконливі лише коли з’ясовують особисті стосунки або кохаються, і хоч типаж обох дуже явно злизаний із “бондіани”, вони геть не справляють враження. Або взяти ідею – двобій фірм, що займають одну нішу, революційне відкриття в одній фірмі, яке намагається викрасти інша, відповідно війна служб безпеки – ну що ще потрібно аби сюжет був цікавим? (більше…)

Загублений світ: туалетний гумор ще живий

Можна сказати всього два слова: американська комедія. Це вже давно окремий жанр у кіномистецтві (утім слово “мистецтво” тут геть недоречне). Жанр зі своїми ознаками, атрибутами, стандартами. І відповідно до всіх цих стандартів “Загублений світ” це чергова кінонарізка таулетного гумору, геть безглуздих ситуацій і недолугих жартів.
Утім, якщо хто подумав, що кіно мені не сподобалося, то це не так.
Насправді воно дуже яскраве, дуже насичене візуально, а ще у ньому є симпатичний тиранозавр (я вже збився із ліку, де лиш тих тиранозаврів не використовують). Деякі сцени навіть смішні. Тож попри те, що час від часу я лише подумки розводив руками не знаючи як реагувати, про витрачений час не шкодую, бо настрій це кіно створює, а більшого від нього вимагати навряд чи доречно. І хоч я реально не розумію як можна викидати величезні гроші на створення таких фільмів, можливо свої прихильники у нього знайдуться. Адже “кожному своє…”
Час від часу я відчував незручність від того, що поряд сидить і дивиться на екран моя 10-річна дочка, декотрі сцени не дуже смішні але дуже зациклені на сексуальній тематиці. Таке враження, що у створенні сценарію брали участь дуже стурбовані підлітки. (більше…)

Льодовиковий період 3: обов’язково в кінотеатрі, обов’язково всією сім’єю!

Той, хто бачив попередні частини, можливо погодиться зі мною. Перша була (як це й водиться) дуже хорошою – новий чудовий світ, прекрасні герої, смішні пригоди, “правильні” установки (ну там дружба, взаємовиручка і т.п.) Загалом суцільне задоволення, уже й не пригадаю скільки разів я її дивився. Крім того це був один із перших повнометражних мультфільмів із 3Д-графікою – їх тоді взагалі можна було полічити на пальцях однієї руки. Але йшов час, з’являлися нові мультфільми, і на їх фоні друга частина пригод мамонта, лінивця та шаблезубого уже виглядала геть не так яскраво. Особисто я другу частину ледве додивився всього один раз. І тому вчора, збираючись до кінотеатру мав певні сумніви та острахи – а чи не дарма буде потрачено час? Яким же було моє полегшення, коли вже з перших хвилин стало зрозуміло: ця частина – крок уперед, та не просто крок, а потужний ривок, який повернув “Льодовиковому періоду” в моїх очах геть усі почесті і статус одного з кращих мультфільмів. Чудовий, смішний, добрий, захоплюючий, драйвовий, насичений, іронічний, привабливий – це лише перше, що спадає на думку, коли намагаюся знайти слово, яке б характеризувало здавалось би простий мультик. Я отримав справжню насолоду від перегляду. До речі, вже давно мені не траплялося реготати над жартами та ситуаціями разом із усім залом – просто фантастичне відчуття. (більше…)

Термінатор 4: Моя оцінка – тверді чотири бали з п’яти

Перед походом у кіно ми передивилися попередні три частини, аби згадати всі події і бути готовими зануритися у світ, де живуть Джон Коннор та Термінатор. За хронологією четверта частина знаходиться посередині між третьою та першою – Джон уже дорослий, уже боєць Опору, уже майже лідер (однак ще не зовсім), а того Термінатора, який СПРАВЖНІЙ (у виконанні Шварценеггера) ще не зробили.
Однак починається кіно зовсім з іншої людини. Очевидно творці фільму вирішили, що історія Коннорів уже й так всім зрозуміла, а тому не може містити якихось різких відхилень, адже інакше буде порушено логіку подій, а вона й так заплутана до стану “голова болить, якщо про це думати”. Тому історія, яку нам показують, дотична, але геть окрема, і маю сказати не менш цікава. (більше…)

Ангели і демони: ватіканський бойовик

Бойовики бувають різні.
І якщо поділяти їх за державами – також. Наприклад, китайські бойовики, або російські. А оце днями переглянув ватиканський бойовик. Визначити для цього фільму якийсь інший жанр практично неможливо. Ані “інтелектуальним”, ані жодним іншим словом неможливо охарактеризувати чистий “екшн” із легесеньким (ледь помітним) натяком на якийсь сенс. Та й той натяк щезає, якщо дати собі труд хоча б трохи поміркувати. (більше…)

Обитаемый остров | Заселений острів (2009)

У Стругацьких завжди погано складалося із екранізацією їх творів. На превеликий жаль. Тому, що серед російських фантастів вони поки що лишаються найбільш потужними авторами, практично епохою в історії фантастики. Тому всі (і я в тому числі) чекали екранізації “Залюдненого острова” із цілком виправданим скептицизмом. Однак, на щастя, песимістичні прогнози не збулися і попри величезну прірву всіляких нюансиків можна вважати цю спробу вдалою. (більше…)

Monsters vs aliens | Монстри проти чужих (2009)

Я не можу об’єктивно оцінювати цей мультик бо дивився його в 3Д у IMAX, відповідно навіть найбанальніші речі викликали непоторне і щире захоплення бо воно було настільки інакше, аніж традиційна стрічка, що це годі й порівнювати. Якщо трохи відволіктися від власне мультфільму – то я думаю, що це і є майбутнє голівуду (як імперії розваг). Адже все інше можна робити уже не залучаючи фантастичних фінансів і мати цілком пристойний результат, тобто кіно як таке, повинно в черговий раз перетворитися на Видовище з великої букви і при цьому бути неповторним (тобто сумніваюся, що для піратів буде легко скопіювати той ефект який справив на мене мультик, і за який я готовий платити гроші. (більше…)

Fast and furious 4 | Форсаж 4 (2009)

Після “Токійського дріфта” не лишилося сумнівів, що у серіал (чотири фільми це звичайно ще не “Санта-Барбара” але вже починає тенденцію) повернеться Він Дізель. І ось після деякого часу очікування ми в кінотеатрі. Із вражень: видовищно, динамічно, місцями затягнуто, місцями занадто мелодраматично, але в цілому дуже достойно. Фільм повністю виправдовує надії в плані карколомних автоперегонів, крім того додано ще й кримінального бойовика. (більше…)