Ні, ви не подумайте, написано її дуже майстерно. Іноді аж занадто, зважаючи на тему. Бо якби ще було погано, то може не так би пройняло. Ну не любитель я вчергове переконуватися які люди паскудні і як охоче вбивають та калічать собі подібних. Хоча один розділ мабуть таки б зробив обов’язковим до вивчення у старших класах …
Сьогодні натрапив на міні-альбом, всього п’ять треків, від київського гурту Barahta. І хочу сказати, що мені дуже сподобалося почуте. Хороший звук, хороша мелодика, непогані тексти. Є, звичайно, й звичні моменти, чуті десь у інших виконавців, але тут вони не дратують, а додають відчуття, що все на своїх місцях. Сам жанр може й на любителя, не …
Прочитав останній роман Дена Брауна – Origin. Трохи заважав пафос із яким він майже всю книгу готує читача до оприлюднення “відкриття, що переверне світ”. Як виявилося не дарма, бо саме відкриття дуже так собі, нічого аж настільки “світоперевертального”. Але як детектив – непогано. Крім того він дуже класно описує місця, де відбувається дія. Я знову …
Прочитав “Як ніколи не помилятися”. Насправді непогана книга про математику, є дуже цікаві факти, історії про нові методи обчислення, цитати і відомості про математиків. Але, як сам автор у розділі з подяками зізнається, він хотів назву типу “Яка ж прекрасна наука математика”. І це було б чесніше. Бо теперішня назва це чистий маркетинг (читай “уміння …
Черговий дуже класний мультик! Із дуже правильно розставленими акцентами. Так правильно, що ще б трохи і вже би було нецікаво. Дуже легко перетворити правильні думки у нотації та повчання. І дуже важко їх подавати у цікавій формі. Але цього разу здається все вдалося.
Широко розрекламований український фільм “Сторожова застава” це цілком добротна стрічка. Якій, утім, притаманні всі вади жанру підліткового фентезі. Це і “провал” героя у легендарне минуле. І надмірна легкість із якою герой долає всі перешкоди. І могутня магія, що її можуть розбудити юнак та дівчинка “серцем до серця”. І як він позбувається своїх фобій. Ну й …
Зазвичай у фільмах такого жанру мають бути якісь карколомні пригоди, або як мінімум надзвичайні ідеї. А тут із авантюрного маємо пограбування, ну окей, не зовсім уже банальне, але й тільки. Здається режисер усю увагу зосередив на іншому. А саме на акторах. Непоганий склад, проте всі у якомусь дивному для себе амплуа. Здається, що приймаючи рішення …
Жанр далеко не новий і єдине свіже у цьому фільмі – сім близнючок, які живуть одним життям. Ну, принаймні намагаються. Тлом для цієї історіє є недалеке майбутнє, коли ресурси планети вже настільки скоротяться, що кожній сім’ї дозволять лише одну дитину, всіх інших забирають і заморожують “до кращих часів”. Ну й звичайно одного дня все йде …
Українське кіно вже протягом певного часу демонструє неабиякий підйом, особливо якщо порівняти із майже нульовим рівнем, що спостерігався ще кілька років тому. Але до цього часу нормальних комедій, принаймні на великому екрані, не було. Були драми, трагедії, арт-хаус. Було все крім, можливо на чиюсь думку примітивного, але такого потрібного у скрутні часи жанру. І ось …
Ще переглядаючи трейлер я мав великі сумніви щодо цього фільму. Не пішов до кінотеатру. І щиро тепер із цього радію. Бо фільм взагалі ніякий. Видовищний – це так. Але по суті надто вже схожий на дитячі казочки. Плюс супергеройські комікси в найбільш трешовому варіанті.